Творцеві музею вдалося зібрати найбільшу в Європі колекцію малокубатурних мотоциклів і моторолерів, які деякий час продавалися під брендом H-D в період володіння американським концерном італійським виробником Aermacchi.

Є в експозиції і легендарний Harley-Davidson WLA 1942 року випуску - наймасовіший армійський мотоцикл, який поставлявся в Червону Армію по ленд-лізу. Армійську тематику продовжує і вже сучасний мотоцикл Harley-Davisdon MT 350, який випускався американською компанією для армії Великобританії.

"Перлиною" колекції по-праву є Harley-Davidson X8A SINGLE 1912 року. Крім самих мотоциклів в музеї представлено багато артефактів, так чи інакше пов'язаних з історією Harley-Davidson і мотокультури України.

Музей Harley-Davidson став першим приватним технічним музеєм, що відкрився в Києві за довгі роки і, безумовно, заслуговує на увагу. Музей знаходиться за адресою: Київ, вул. Серпнева, 21/1

Замок Мот-Шанденье (Сhâteau de la Mothe-Chandeniers) розташований в департаменті В'єнн на заході Франції.

У Середні віки фортецю двічі займали англійці, а під час Французької Революції будівлю сильно понівечили. Після реставрації, її сильно зруйнувала пожежа вже на початку 20 століття.

До наших днів замок зберігся у дуже занедбаному стані.

Дивіться відео, де видно стан замку Мот-Шанденье у Франції:

Навіщо інтернет-юзерам замок?

Небайдужі користувачі з понад 45 країн світу влаштували краудфандингову акцію, завдяки якій назбирал приблизно 500 тисяч євро на купівлю замку. Пам'ятку придбали для того, аби врятувати її від руйнування і провести повну реставрацію.

Тепер кожен з покупців може сміливо називати себе власником королівської нерухомості.

Як виглядає занедбаний замок Мот-Шанденье у Франції: дивіться фото

Купити замок чи іншу занедбану історичну споруду можна за допомогою сайту Dartagnans.fr, який займається збереженням культурного спадку країни.

Кожен, хто доклався до пожертв на купівлю замку, тепер може навідуватись туди в будь-який час і стежити за процесом реконструкції.

Кожен, хто доклався до купівлі замку, може навідуватись туди в будь-який час//Фото: pointdevue.fr

Будинки у середньовічному місті на італійській Сицилії можна купити за 1 євро.

У дослідження Intern Health Study, яке проводилося в Мічиганському університеті, взяли участь 250 інтернів, пише MedicalXpress.

Вчені виміряли довжину теломери до початку навчання та після закінчення.

Виявилося, що під час напруженого навчаннястаріння ДНК прискорюється приблизно в 6 разів. Негативний ефект залежить і від тривалості занять.

У середньому всі інтерни в дослідженні заявили, що вони працювали в середньому 64,5 години на тиждень. Дослідження показало, що чим більше працювали інтерни, тим швидше їхні теломери скорочувалися.

Подібний зв'язок може спостерігатися у людей інших професій, а також при ситуаціях, в яких людина піддається тривалому стресу протягом декількох тижнів або місяців.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.

Про це 24 каналу розповів політичний експерт Петро Олещук.

Порошенко і його оточення можуть займатися дрібним шахрайством, але є сумніви, що це вплине на кінцевий результат. Втім, це психологічний тиск, спроба максимально використати цей час для погіршення Зеленському умов вступу на пост. Порошенко діє за принципом: так не діставайся ти нікому. І це повністю закріплює делегітимізацію парламенту і системи органів влади,
– переконаний Петро Олещук.

За його словами, точно невідомо, як відсторонення Шевчука вплине на процес інавгурації Зеленського. Така ситуація конкретно законодавством не передбачена. Однак, зауважує Олещук, Шевчук вважає, що його відсторонили незаконно і оскаржуватиме рішення. А судовий процес може тривати довго.

Що відомо про інавгурацію Зеленського? Згідно з Конституцією України приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду. Станом на 14 травня у Верховній Раді вже були зареєстровані сім постанов щодо дати інавгурації обраного президента Володимира Зеленського. Відповідні законопроекти внесли позафракційні нардепи Сергій Міщенко, Віктор Балога, Віталій Купрій і члени БПП Олександр Сугоняко та Сергій Каплін. Перші два пропонують провести захід 19 травня, третій – 20 і 26 травня, а представники фракції чинного президента – 19 травня та 1 червня. Фракція "Народний фронт" пропонує проведення інавгурації 28 травня.

Якщо після інавгурації Зеленський видасть указ про розпуск парламенту, то переважна більшість українців вітатимуть таке рішення,
– вважає Олещук.

Політолог не виключає, що до відсторонення голови КСУ може бути причетним Порошенко або його оточення. КСУ, за словами Олещука, завжди формувався при активній участі президента і використовувався як зручний інструмент впливу. Порошенко зробив усе, щоб максимально наситити КСУ лояльними до себе суддями.

Чому відсторонили голову КСУ Станіслава Шевчука?Станіслава Шевчука звільнилиз посади голови та судді Конституційного суду через те, що він скоїв суттєвий дисциплінарний проступок, грубо і системно нехтував обов'язками. Більшість суддів КС висловили недовіру Станіславу Шевчуку без його присутності. Перед цим Шевчук виступив проти розгляду висновку Комісії з питань регламенту та етики щодо можливих порушень зі свого боку.

Шевчук запропонував суддям розглянути конституційність закону "Про очищення влади". Але судді не підтримали таку пропозицію і голова КС покинув засідання. Шевчук назвав своє звільненняз посади "антиконституційним переворотом" і планує звернутися до суду і правоохоронних органів.

Новою головою Конституційного суду судді обрали Наталію Шапталу. Вона є спеціалісткою в галузі адміністративного і кримінального права, має низку наукових публікацій з цих питань.

Чоловіку 32 роки, він є віце-чемпіоном світу і призером чемпіонату Європи з боротьби сумо, майстром спорту України з греко-римської боротьби і майстром спорту України міжнародного класу з сумо. Про це повідомляєІнформатор.

Скільки злочинів вчинив чоловік

З 2016-му та 2017-му років роках в Києві чоловік двічі здійснював стрілянину. Перший раз – на стоянці біля одного з супермаркетів в столиці. Підозрюваний з пістолета для відстрілу гумових куль п'ять разів стріляв в перехожого. На щастя, не влучив і потерпілий не отримав травм. Однак за цим фактом вбачають ознаки кримінального злочину, передбаченого частиною 4 статті 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України.

Другий раз інцидент трапився у травні 2017-го року на дорозі в Києві. Підозрюваний на авто посварився із байкером, що проїжджав поруч. Внаслідок перепалки вистрелив у чоловіка, байкер отримав доволі серйозні травми, а підозрюваний втік із місця події.

Правопорушника неодноразово помічали правоохоронці, наприклад, в участі рейдерських захопленнях підприємств, силових акціях, "кришуванні" бізнесу.

У травні 2017-го року, суд заарештував підозрюваного без права внесення застави, однак згодом йому діагностували психічне захворювання і помістили в психіатричний заклад закритого типу. Тоді захист надав висновок судово-психіатричної експертизи про те, що у підозрюваного – ознаки депресивного розладу.

Його помістили в лікарню зі строгоми умовами, її не можна було залишати. Однак з'ясувалося, що вбивця систематично залишав місце лікування, повертаючись назад тільки на ніч. І все це відбувалося за домовленістю з місцевими лікарями.

Що загрожує вбивці

Сьогодні, 14 травня, співробітники Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України затримали обвинуваченого в одному з кінотеатрів під Києвом.

За фактом події вирішується питання про повідомлення про підозру чотирьом особам, які беруть участь в порушенні: затриманому за статтею 394 Кримінального кодексу України – втеча із спеціалізованого лікувального закладу. 

Детективи НАБУ затримали Аллеровавчора, 14 травня, після обшуків у приміщеннях "Укрбуду" та Нацгвардії. Окрім нього, затримали також гендиректора "Укрбуду" Олега Майбороду, та ще одну особу – її ім'я наразі не розголошують.

Наразі всі підозрювані перебувають в ізоляторі тимчасового тримання. Вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу,
– додали у НАБУ.

Дії Аллерова, гендиректора "Укрбуду" та оцінювача кваліфікували за статтею 191 Кримінального кодексу як привласнення, розтрату майнав особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб. Окрім того, оцінювача звинувачують також у сприянні скоєння злочину.

Їм загрожує позбавлення волі від 7 до 12 роківз позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

У чому звинувачують Аллерова?У 2000 роках ГУ внутрішніх військ МВС України (яке потім перетворили на ГУ Нацгвардії) та компанія-забудовник домовились, що на території колишньої військової частини на Печерську (центр Києва), зведуть житловий комплекс. У ньому Нацгвардія мала отримати 50 квартир та 30 паркомісць.

У 2016-2017 сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від цих квартир та паркомісць в обмін на 65 квартир у будинку, що та ж компанія-забудовник зводила на околиці Києва (біля станції метро "Бориспільська").

Обмін не був вигідним для держави, оскільки вартість квартир в будинку на околиці Києва виявилась на понад 81 мільйон гривень меншою вартість квартир, що мала отримати Нацгвардія.

Дивіться розслідування команди "Наші гроші" про корупцію з нерухомістю у Нацгвардії:

Ірина Шейк і Кріштіану Роналду

Вона – красуня топ-модель, про яку мріє кожен чоловік. Він – футболіст світового рівня, про якого мріє кожна жінка. 2010 рік для знаменитостей ознаменувався радісною подією, адже саме цього року пара зустрілася поглядами під час зйомки реклами Armani. Російська супермодель демонструвала купальники, а найтитулованіший спортсмен планети – білизну.

Історія кохання Ірини Шейк і Кріштіану Роналду

Через деякий час їх стали помічати разом на світських та спортивних заходах. Проте португальський футболіст не одразу добився прихильності російської красуні. Харизматичний та статусний спортсмен запам'ятався усім шанувальникам своєю легковажністю до стосунків. Роналду змінював дівчат настільки швидко, що вмить здобув статус самовпевненого та самозакоханого хлопця, перед яким ніхто не встоїть.

На залицяння найкращого футболіста Ірина Шейк не надто спішила відповідати взаємністю. Тоді спортсмен почав будь-яким способом догоджати дівчині, лише б вона звернула на нього увагу. Португальський мачо, який не звик довго добиватися дівчат – не здавався, а довгонога модель була довгий час непохитною та крижаною.

Ірина Шейк і Кріштіану Роналду

Молоді, красиві та багаті: увесь світ спостерігав за їхнім коханням. Пара часто проводила разом час та брала участь у різних фотосесіях. Після кількарічних стосунків топ-модель навіть дочекалася від футболіста пропозиції руки і серця. Це сталося на шоу Девіда Леттермана, в якому дівчина брала участь, проте пара так і не обвінчалася.

Через 5 років стосунків, пару неочікувано спіткало спустошення, тож їхній союз не мав права на подальше існування. Розлучення найбільш обговорюваного роману сколихнув увесь світ, а мережа розривалася здивуванням фанатів.

Розлучення Роналду та Шейк сколихнуло увесь світ

Розрив стосунків одразу помітили журналісти, які зрозуміли, що Шейк не приїхала з Роналду в Цюріх на вручення "Золотого м'яча". Відтак футболіст, отримавши приз, не згадав кохану в своїй промові, як це зробив у минулому році. Замість футбольної тусовки Шейк вирішила гучно відсвяткувати свій день народження на Мальдівах. Офіційно пара не повідомляла про перерву в стосунках, проте разом їх більше ніколи не бачили.

Селена Гомес і Джастін Бібер

Їхня пара – одна з найбільш пристальних пар Голлівуду, за якими слідкували мільйони прихильників. Вони були одними з найвідоміших і непередбачуваних сучасних пар. Їхнє кохання було прикладом для наслідуваня, а коли їхня любов зазнала поразки – з ними плакали усі, хто бачив цю пару в далекому майбутньому.

Джастін Бібер та Селена Гомес

Знайомство зіркової пари відбулося у 2010 році. Тоді ще Бібер та Гомес не були такими популярними, тож поява на світських заходах загадкової пари, було не більше, аніж піар-хід для того, аби зацікавити аудиторію.

Проте через рік папараці підловили підлітків на відпочинку, коли вони трималися за руки. З цього часу пара починає приковувати до себе увагу журналістів, фотокамер та шанувальників. Вже через деякий час Селена знайомить свого обранця з мамою.

Закохана пара

З 2012 до 2013 року інтернет-видання та газети не встигали замінювати заголовки від "Селена Гомес та Джастін Бібер розлучилися" до "Селена Гомес та Джастін Бібер знову разом". Ймовірно, досвід у стосунках та вік диктував свої правила, адже пара ніяк не могла дійти згоди щодо свого статусу. Незабутні побачення, оберемки квітів, дорогі подарунки оберталися слізьми, самотністю та шаленим розчаруванням.

Після остаточного завершення стосунків ЗМІ довго писали про те, що пара ніяк не може забути свого першого справжнього кохання. У 2017 році Гомес з'явилася на публіці з бойфрендом The Weekend, проте через деякий час вони розлучилися.

Селена Гомес та Джастін Бібер

Джастін тим часом свою біль загоював поруч з моделлю Хейлі Болдуін, яка повернула хлопця до життя. У 2018 році молода пара заручилася на Багамських островах.

У 2018 році раптова госпіталізація співачки Селени Гомес до психіатричної лікарні стала справжнім шоком для всіх американців. Вразила ця новина і її екс-коханого Джастіна Бібера, який не стримав сліз.

Селена була його першою великою любов'ю. Він дуже засмучений через те, що вона опинилася в лікарні. Він вважає її частиною свого життя і хоче, щоб вона була щаслива і здорова,
– розповів інсайдер журналу People.

Бред Пітт і Анджеліна Джолі

Голівудський красунчик Бред Пітт до зустрічі з Анджеліною Джолі закохувався лише в білявок. Майже три роки актор зустрічався з акторкою Гвінет Пелтроу, навіть встиг їй зробити освідчення, проте пара невдовзі розлучилася. Пітт довго не сумував, тож знайшов собі іншу пасію – Дженіфер Еністон. Через 2 роки запального кохання пара одружилася.

В цей же час красуня Анджеліна до зустрічі зі своїм майбутнім коханим встигла бути заміжньою двічі. З останнім чоловіком розлучення не було легким, тож щастя Джолі знайшла в сині Меддоксі, якого вона з екс-чоловіком усиновила за три місяці до розлучення.

Голівудська закохана пара

У травні 2004 року на зйомках фільму "Містер та місіс Смітт" актори перенесли своє почуття поза вказівками режисера та знімального майданчику в особисте життя. Через півроку після пристрасного роману, подружжя Пітт та Еністон оголошують про розлучення.

Весною 2005 року закохана пара таємно вирушає в подорож у Кенію, після чого, всі чутки про їхній роман розвіюються та стають правдою. В тому ж році закохані вперше позують на обкладинці журналу в образі закоханого подружжя, а Джолі всиновлює ефіопійку Захару.

Через рік прихильники таємної пари дізнаються чудову новину – акторка вагітна, а Пітт не проти всиновити обох дітей. У травні 2006 року в Намібії на світ народжується малятко закоханих – Шайло. Ще через рік у сім'ї з'являється нове поповнення – в'єтнамець Пакс Тьєн.

На Каннському кінофестивалі у 2008 році Джолі не припиняє дивувати шанувальників новиною щодо дітей. Через 2 місяці у пари народилися власні малюки – близнятка Нокс і Вівієн. Перші знімки новонароджених немовлят пара продала одному з американських видань за 14 мільйонів доларів.

Новонароджені малюки подружжя

У 2012 році закохані заручаються, а через рік Джолі проходить подвійну мастектомію і доносить до людей меседж про те, що рак не смертельний і з ним треба боротися. Частина виручених коштів була перерахована в фонд The Jolie-Pitt Foundation на відновлення штату Новий Орлеан, який постраждав від урагану "Катріна".

У 2014 році пара таємно узаконила свої стосунки у Франції в присутності 22 гостей. На святі не було ні зіркових гостей, ні преси. Лише діти та рідні стали свідками офіційного народження сім'ї. Видання People опублікувало фото весільного плаття Анджеліни Джолі від Versace. Малюнки на ньому намалювали діти новоспеченого подружжя.

Весілля Піттів

Відомо, що пара уклала жорсткий шлюбний контракт. У випадку зради, Пітт повинен позбутися права спільної опіки над їхніми дітьми. Після двох років громадянського шлюбу, видання почали наповнюватись заголовками про розлучення Джолі та Пітта. Причиною цьому стали непереборні розбіжності між подружжям. За словамм Джолі, вона незадоволена методами виховання дітей Пітта.

Анджеліна Джолі з дітьми

Майже 3 роки Бред Пітт і Анджеліна Джолі не можуть порозумітись у питаннях розлучення. Найбільше суперечок у пари виникає через розбіжності у поглядах щодо опіки над 6 дітьми.

Вінсент Кассель і Моніка Беллучі

Оскароносне знайомство пари відбулося на зйомках фільму "Квартира" у далекому 1996 році. В той час Моніка лише розпочинала свою кар'єру, а Кассель вже був відомим та популярним. Стосунки цих людей не одразу спалахнули блискавичним коханням. Кассель здавався красуні нудним, а Моніка для Вінсента була черговою "моделькою", яка хоче пробитися в шоу-біз.

Кассель і Беллучі

Однак усі невподобання змінив один поцілунок, який актори повинні були виконати за сюжетом фільму. Таким солодким початком розпочалися їхні романтичні стосунки. Три роки пара зустрічалася, а вже у 1999 році узаконила свій союз. За словами друзів та близьких людей, до одруження вони жили як закохані, а не сімейна пара, і часто перебували на відстані одне від одного.

Перша дочка подружжя народилася у 2004 році, коли Моніці було 39, а друга – аж у 2010-му, коли їй виповнилося 45. Коли наймолодшій донечці було 4 роки, пара розлучилася.

Венсан і Моніка розлучилися легко. Не було ні публічних скандалів, ні судових процесів, ні поділу дітей. Просто одного разу вони зрозуміли, що їх шлюб перестав бути справжнім. Моніці був потрібен спокій та впевненість у чоловіку, а Касселю – свобода та неприв'язаність до сім'ї.

Подружжя виховує спільну доньку / Сплетник

Однак екс-подружжя таки поєднує щось спільне, адже обоє мають потяг до молодших за віком обранців. 52-річний Венсен Кассель одружився з майже втричі молодшою моделлю Тіною Кунакі, яка народила йому донечку. А пристрасна 54-річна італійка Моніка Беллучі повсякчас постає перед камерами з молодшим на 18 років власником арт-галереї Ніколасом Лефевром.

Том Круз і Ніколь Кідман

Їхній шлюб називали ідеальним, а вони самі були прикладом для наслідування. Прекрасні, щасливі та закохані, однак красива історія завершилася сумним фіналом. 

Том Круз і Ніколь Кідман

На перший погляд низького за зростом американця Тома Круза і стрункої та високої австралійки не може нічого поєднувати, але в цьому світі є те, що з'єднає усі прогалини – це любов. Вона і поєднувала пару впродовж 10 років, а потім щось пішло не так.

Я була такою юною, коли виходила заміж. Зараз я озираюся назад і не розумію, що це було. У ті часи я виглядала, як Тейлор Свіфт. А їй 26 років. Коли мені було 27 років, у мене вже було двоє дітей, і я була одружена чотири роки. Але це те, чого я хотіла,
– розповідала журналістам Ніколь Кідман.

Пара познайомилися у 1990 році. Крузу було 28 років і він вже на той час був доволі популярним в кіно, чого не скажеш про 23-річну Ніколь, яка робила свої перші кроки в світі кінематографу.

Закохане подружжя

Оскароносна зустріч майбутнього подружжя відбулася на пробах до фільму "Дні грому". Тоді за розповіддю Кідман, вона зрозуміла, що зйомки у фільмі для неї уже завершилися, адже вона набагато вища за Тома, відтак в кадрі такий симбіоз виглядатиме дещо кумедно. Однак Тому припала до душі миловидна білявка, тож головна роль дісталася саме їй.

Стосунки пари розвивалися дуже швидко, тож відносно недовго прозустрічавшись, пара узаконила свої відносини, ставши офіційно чоловіком та дружиною. За подружжям пильно спостерігали шанувальники, адже вони демонстрували свою любов у кращих традиціях Голлівуду: дорогі подарунки, розкіш, пристрасть, подорожі в найрізноманітніші куточки Землі.

Апогеєм кохання Тома до Ніколь стала покупка приватного літака, якому актор дав назву "Солодка Нік". Для повного щастя не вистачало дітей, тож пара наважилася на усиновлення.

Всиновлені діти подружжя

У 1998 році подружжя переїхало в Лондон в розкішний особняк. Згодом їх запросили на зйомки фільму "З широко закритими очима". За розповідями, зйомки акторам далися дуже важко, через що режиссер винаймав для сімейної пари сексопатолога, щоб вони органічно вжилися в роль. Вже через три роки, у 2001 році Кідман повідомляє, що їхній шлюб з Томом добіг до кінця.

З часу їхнього одруження минуло чимало часу. Круз ще раз одружився, однак шлюб також видався невдалим. Ніколь Кідман вийшла заміж за австралійського співака і стала мамою двох донечок. Пізніше в одному з інтерв'ю, Кідман зізнається, що шлюб з Томом Крузом був для неї справжнім пеклом, з якого їй було дуже важко вибратися.

Легше назвати ті закутки планети, де ще не ступала його нога.

У пошуках нестандартних сюжетів він готовий лізти на рожен – прямісінько у пащу лютої небезпеки. Наркобарони, пірати, жорстокі гангстери бразильських фавел лоскочуть його нерви, проте не настільки, щоб відмовити собі у журналістській допитливості і професійному задоволенні від того, що глядачам "Світу навиворіт" вдалося показати дійсно зворотній, незнаний бік життя.

Ми терпляче очікували, поки Дмитро Комаров повернеться із тривалого відрядження у Бразилію, щоб поспілкуватися з ним… ні-ні, не про подорожі та екзотику.

Про футбол.

"Пригадую, як вперше підкараулив Андрія Шевченка"

– Дмитре, у своєму Instagram ви періодично публікуєте фотографії із символікою київського Динамо. Чи можна вас назвати шанувальником футболу? Чи дійсно Динамо – у вашому серці?

– У шкільні роки я був шаленим футбольним фанатом (у хорошому значенні цього слова). Навчався у 79-ій школі, розташованій на куті вулиць Руставелі і Саксаганського. Вікна школи виходили на стадіон Республіканський – головне місце наших тусовок. Ми залазили на верхній ярус трибун і там спілкувалися.

Від футболу фанатіли настільки, що вранці, після великих матчів проти Барселони, Ювентуса тощо, йшли на стадіон, аби просто відчути атмосферу, яка ще залишилася. Підбирали квитки, прапори, дудки, транспаранти, і обговорювали вчорашній поєдинок.

"Сидячи на трибуні, я просто не міг повірити в те, що відбулося". Як Індзагі, Зідан і Дель П’єро знищили "Динамо" в матчі з "Ювентусом"

Яким я був уболівальником? Скажу, що не пропускав жодного домашнього матчу Динамо у чемпіонаті України. Купував найдешевші квитки – на сектори за воротами. Іноді вдавалося потрапити на міжнародні матчі, але задоволення це було не з дешевих, враховуючи складну фінансову ситуацію 90-х. Не завжди вдавалося зекономити на бутербродах чи випросити у батьків бодай 15-20 гривень (Усміхається).

Якось у фан-секторі стадіону Динамо я потрапив під "роздачу" від міліції. Мав із собою бенгальський вогонь. Не фаєр чи феєрверк, зауважте. Коли кияни забили гол і вболівальники шалено святкували, я, на радощах, запалив свій вогник. І за це моментально отримав, мене одразу вивели зі стадіону. Батькам довелося забирати мої документи. На диво, усе відбулося достатньо цивілізовано, але з того часу бенгальських вогнів я на стадіон не брав.

– А ви були ще тим відчайдухом!

– Якби у 1996 чи 1997 році ви мене зустріли у метро, то просто б не впізнали. Перед матчами збірної України я розфарбовував обличчя на дві частини – жовту і блакитну. А заради Динамо наносив літери "Д" на щоки. На голові – стрічка, на шиї – шарф. Словом, максимальна кількість клубної символіки.

Я вже згадував, що наступного дня після серйозних матчів ми збирали покинуту вболівальниками атрибутику. Із дудок мені вдалося змайструвати такий агрегат, який звучав, наче гуцульська трембіта (Сміється). Він мав один метр у довжину і видавав дуже низький баритон. Ось таким було моє футбольне дитинство – всі ми буквально жили футболом. На щастя, той період збігся із золотими роками Динамо, у яке повернувся Лобановський.

– Кого з гравців тієї команди ви обожнювали?

– Пригадую, як вперше підкараулив біля стадіону Андрія Шевченка. Молодого, ще до його переходу в Мілан. Він мені поставив автограф на календарику. У мене була така ейфорія, таке щастя, що батькам ніяк не вдавалося мене заспокоїти. "Вгомонись, – казали. – Людина тобі всього лише розчерк пера залишила, а ти поводишся, як божевільний".

Андрій Шевченко в Instagram: кого читає та кому "лайкає" головний тренер збірної України

В 11 класі я зробив перші спроби проникнути у журналістику. Після закінчення школи мене взяли на роботу у Теленеделю – фотографом і кореспондентом. Тож я, образно кажучи, зайшов уже через інші ворота, щоб бути ближчим до того світу футболу, який так любив. Отримав журналістське посвідчення, за допомогою якого спокійно проходив на матчі збірної України. Розташовувався за воротами, як фотограф. Регулярно бачив на відстані простягнутої руки Лобановського, Сабо і всіх інших легендарних "динамівців".

У 2001 або 2002 році, перейшовши в українську Комсомолку, насамперед попросив головного редактора, щоб мене обов’язково відправляли на футбольні матчі. От тоді став потрапляти навіть на Лігу чемпіонів.

"Тільки-но ми зайшли у фавелу – пролунали постріли"

– Що було далі?

– У моєму житті з’явилися подорожі. Що більше їх ставало, то менше місця залишалося для футболу. Щодо сучасного періоду – періоду існування програми "Світ навиворіт", можу сказати так: я продовжую любити Динамо, стежити за їхніми виступами, але, чесно кажучи, команда грає вже не так, як у 90-х. До того ж, у мене стало значно менше часу – побільшало поїздок… Мої улюблені команди – Динамо і, звісно, збірна України, але того юнацького азарту, зірваного горла, вже немає.

Тим не менше, продовжую любити футбол. Думаю, ви це помітили у моїх програмах: якщо є натяк на футбольну тематику, я її не оминаю. У такій країні, як Бразилія, було б помилкою ігнорувати футбол.

– Що бразильці знають про Динамо?

– Якщо ви стежили за моїми ефірами в Instagram, там був епізод, коли ми намагалися здійснити мрію хлопчаків-футболістів із фавел. Один із них справді сумлінно займається у школі футбольного клубу. Інший, на жаль, повернувся у бандити, але суть не в цьому.

Габріель сумлінно тренується

Адріано закинув футбол і повернувся до бандитів

Коли події тільки-но розвивалися, я намагався зробити цим дітям максимальну кількість сюрпризів. Хлопчаки, щоб ви розуміли, із самісіньких низів бразильського суспільства – бандитського, паралельного світу. Ми приходили на матчі внутрішнього чемпіонату їхньої фавели і забирали їх у McDonald’s або у ресторани, де їжа замовлялася кілограмами. Ці дітки – вони із вогниками в очах, бо ніколи не бували у таких місцях.

Одного дня я подарував їм форму київського Динамо. Про всяк випадок привіз із собою у Бразилію цілу валізу "динамівської" амуніції. До речі, ця форма хлопчакам настільки сподобалася, що вони досі у ній грають. Коли величезним натовпом йшли з ними у чергове кафе, я наспівав дітворі наш легендарний мотивчик: "Динамо-Динамо, о-о-о!" Вони це підхопили і завчили.

Ми знімали у Бразилії тричі, з перервами. Спершу – 4 місяці поспіль, потім – місяць, згодом – ще два місяці. Минуло добрих півроку. Знімаємо P.S. Я приходжу у фавелу до цих хлопців. Один із наркобаронів не дозволяв мені там з’являтися, тож я обрав зручний час – під час карнавалу багато босів кримінального світу накивали п’ятами.

Далі – дві паралельні історії: футбольна історія, а також історія нашої адаптації до цієї жесті. Тільки-но ми зайшли, пролунали постріли. Мені здалося, що це салют. Наш гід лише усміхнувся: "Ти помиляєшся, це не салют". Прислухаюся – і справді: пістолет, автоматна черга… Замість того, щоб шукати прихисток, я лише обурився: "Йолки-палки, не дадуть нормально звук записати". За ті 200 днів у Бразилії ти настільки звикаєш до того, що стрілянина – це норма, що не звертаєш увагу на небезпеку.

"Коли я запитав про "Шахтар", у Януковича загорілися очі". Як знімати футбол, тиснути руку Ніксону і полювати на Саддама Хусейна

Такими ж безпечними були й дітлахи. Дуже зворушливий момент: виходимо із машини, я чую стрільбу, коментую, підбігає десяток дітей і, впізнавши мене, вони починають співати хором: "Динамо-Динамо, о-о-о!" Ця історія повторювалася ще кілька разів. У маленьких бразильців я асоціювався із піснею про Динамо (Усміхається).

– Невже там нічого не знали про Динамо?

– Дізналися лише тоді, коли я їм розповів. Так, вони добре знають Андрія Шевченка. Але не більше.

– Стривайте, навіть Шахтар, який упродовж багатьох років запрошує їхніх співвітчизників, вони не ідентифікують?

– Взагалі такого немає. Сумніваюся, що бразильці зможуть бодай вимовити слово "Шахтар". Вони, звісно, в курсі, що їхні футболісти грають десь в Україні – "у якійсь українській команді". І коли ти робиш підказку, лише одиниці пригадують назву донецького клубу.

Підсумуємо: там знають Україну, знають Шевченка, а Шахтар практично не знають. Це, звісно, не стосується професіоналів – футболістів, тренерів, селекціонерів. Бо ця когорта бразильців чудово орієнтується на футбольній карті світу.

"Хрещатик ридав і аплодував, проводжаючи Лобановського"

– Ви ще застали епоху, коли у спорті було значно більше романтики, ніж зараз. Що вам не подобається у сучасному футболі?

– Я не настільки прискіпливо стежу за сучасним футбольним життям, тож, можливо, моя відповідь комусь здаватиметься недостатньо компетентною. Мені, звичайно, боляче дивитися на те, що моє улюблене Динамо останнім часом не хапає зірок із неба.

Напевно, потрібно вибудувати гравцям правильну систему мотивації. Згадати ті часи, коли Динамо було суперуспішною командою (маю на увазі епоху Лобановського), і повертати тодішню методику. У будь-якому випадку, щось потрібно змінювати. Так, як є зараз, далі тривати не може.

Всі ми знаємо про не завжди адекватні зарплати футболістів. На мою думку, несправедливо платити такі гонорари людям, які не виводять свою команду у топи. Скажу як дилетант: маючи таку можливість, я б вибудовував систему фінансової мотивації по-іншому. Якщо гравець виконав усі необхідні пункти і приніс команді домовлені результати та бонуси – він отримує високу зарплату. Якщо ж не впорався – сидить на "мінімалці".

Коли молодий пацан отримує на руки величезні суми, далеко не всім вдається з цим впоратися психологічно. Не всі витримують випробування грошима. Здебільшого це хлопці із простих сімей. І от вони потрапляють в основний склад, отримують дуже пристойні зарплати, виникають спокуси – дорогі автомобілі і так далі. З основного роду діяльності збивається фокус.

"Мілевський споїв ціле покоління Динамо". Репер ЯрмаК жорстко критикує Суркіса і не вірить, що Ярмоленко та Степаненко пробачили один одного

Свого часу Сабо або Лобановський відібрали у Шевченка машину за те, що він, прямуючи у Конча-Заспу, порушив правила дорожнього руху. От такої жорсткості і дисципліни зараз бракує. А ще – простої і зрозумілої системи бонусів.

– Хто з теперішніх гравців є вашим другом або хорошим знайомим?

– Немає таких. Із багатьма знайомий на рівні "Добрий день" – "До побачення". Хоча колись я навіть літав разом із збірною – в Ісландію, наприклад. Багатьох знаю в обличчя, але не за прізвищами.

– Мессі чи Роналду? Кому з них віддаєте перевагу?

– Я можу сказати тільки про того Роналдо, який "Зубастик". У 90-х я його просто обожнював. Не можу не назвати Шевченка, а також Лобановського. Я не застав Валерія Васильовича в статусі гравця, але для мене він – легенда.

Мені випала нагода побувати на похороні Лобановського. Добре пам’ятаю, як увесь Хрещатик ридав і аплодував. Це, звичайно, дуже сильний епізод. Так, як проводжали Лобановського, не проводжали, напевно, нікого. Він – справді наша гордість.

– Дмитро Джулай зізнався, що плакав, почувши про смерть Лобановського. Ви також пустили сльозу?

– Була сльоза… У цей період я тільки розпочинав працювати у "Комсомольській правді в Україні" і, як репортер-новачок, насторожено придивлявся до деяких редакційних завдань. Наприклад, до похоронів відомих людей. "Боже, як це некоректно та аморально!" – думав я собі.

І от зранку до мене звертається головний редактор: "Піди і зроби репортаж із похорону Валерія Васильовича". Я туди вирушив скоріше як людина, а не репортер. Намагався дотримуватись тих моральних принципів, які сам для себе сформував. Не ліз, не підходив близько. Зробив кілька загальних планів – як ідуть люди, як формується черга на стадіон Динамо.

"Здоров'я мого батька підірвала критика з московських кабінетів". Валерій Лобановський, яким ми його не бачили

Коли ж все-таки підібрався ближче і побачив сльози на очах усіх футболістів команди і національної збірної України, у мене й самого навернулися сльози. Не без цього… Було дуже сумно і боляче. Знаєте, виникало відчуття: чи буде в Україні ще така людина, яку настільки масово і щиро проводжатимуть? Думав про це і супроводжував процесію від стадіону аж до Байкового кладовища. Стіна людей, живий коридор.

Відпрацювавши фоторепортером близько шести років, відвідавши усі найбільш значущі події початку 2000-х, чогось схожого я не бачив ніколи. Це ще раз засвідчує величезну народну любов до Лобановського.

Другу частину інтерв'ю Дмитра Комарова – про небезпечні пригоди, від яких перехоплює подих, а також внутрішню кухню "Світу навиворіт" – читайте завтра на LifeStyle24.

Сторінка автора у Facebook

Що таке пробація

Пробація  – це низка систематичних наглядових та соціально-виховних заходів, які проводять для засуджених людей, злочини яких не зобов'язують до обов'язкового відбування покарання у в'язниці. Тобто людина перебуває під наглядом, проходить певні заняття чи виправні роботи, має суворі зобов'язання, але при цьому не перебуває у в'язниці. Таким чином вона не втрачає зв'язки з соціумом, роботу і, відповідно, продовжує сплачувати податки державі.

Існують різні види пробації:

1. Досудова: для обвинувачених, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь.
2. Наглядова: для тих, кого позбавили права обіймати певні посади; для тих, хто направлений на громадські/виправні роботи; кому змінили обмеження волі на громадські/виправні роботи; для звільнених від відбування покарання з випробуванням; для звільнених від відбування покарання вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до трьох років тощо.
3. Пенітенціарна: це підготовка осіб, які позбавлені волі, до звільнення з метою з метою трудового і побутового влаштування.
4. Щодо неповнолітніх.

Які основні завдання пробації:

1. підготовка досудових доповідей щодо обвинувачених;
2. здійснення нагляду за засудженими;
3. виконання певних видів покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;
4. направлення до виправних центрів;
5. проведення соціально-виховної роботи із засудженими;
6. підготовка осіб до виходу з в'язниці.

Головні плюси

Для засудженого:

• можливість змінитись без перебування у місцях позбавлення волі (ізоляції від суспільства),
• підтримка на шляху до змін;
• збереження сімейних стосунків та зв'язків у громаді;
• збереження роботи та житла;
• людина не втрачає соціальні зв'язки та шанс створити сім'ю.

Для держави:

• за умови справедливого суду – зниження злочинності;
• зниження кількості ув'язнених осіб;
• економічний плюс: утримання правопорушника у місцях позбавлення волі набагато дорожче для держави, ніж перебування на пробації, а також залишаючись у суспільстві особа не втрачає роботу та сплачує внески у держбюджет;
• дотримання міжнародних стандартів.

Аби не ламати долі людей, провокуючи ув'язненням проблеми з рідними і втрату кар'єра, фахівці Центру пробації рекомендують суддям призначати покарання не у в'язницях, а у громадах.

Це дає свій позитивний результат. Оскільки людина не відірвана від сім'ї, від соціуму. Вона не втрачає ті соціальні зв'язки, які вона може втратити у неволі. Ми займаємось допомогою особам в наданні житла, працевлаштування. Тому що, як правило, більшість осіб – яка вчинила злочин крадіжки – (зробила це – 24 канал) у зв'язку з тим, що особі нема куди працевлаштуватися,
– розповів начальник Святошинського райвідділу Центру пробації Олександр Іванченко. 

Олександр Іванченко

За словами експертів, за 3 місяці в'язниці людина повністю втрачає своє життя. Завдяки пробації така людина може залишитися на волі, але це накладає на нього певні зобов'язання. Вчасно приходити на відмітку до центру та відвідувати заняття. В результаті до суспільства повертається повноцінна людина, яка не порушує законодавство, працює, сплачує податки та створює сім'ю.

Досягненням є те що, Ризик повторного злочину зменшився і зараз становить менше нід два відсотки,
– наголосив Олександр Іванченко.

Дуже важливий фактор на користь Центрів пробації – ця система дозволяє витрачати майже удесятеро менше у порівнянні із забезпеченням тюремного ув'язнення. 

Приклад перебування на пробації

"Зайшли в магазин, у нас почався конфлікт з охороною. Ми вийшли, я вдарив охоронця. І наступного дня до мене приїхала поліція", – розповів 18-річний киянин, який перебуває у Центрі пробації. За злочин йому дали 1 рік умовно. В Центрі він отримує повний комплекс підтримки: як соціальної та медичної, так і психологічної.

"Це не карти Таро, це метафоричні карти. Показують те, що людину хвилює на певному етапі її життя", – показала журналістам один момент із процесу психологічної підтримки психологиня Міжнародної благодійної організації Health Right International Христина Мжельська.

Психологиня працює із засудженим

Попереду у хлопця – важкий рік роботи над собою та своїми помилками. Адже ще одне таке хуліганство – і він може загриміти за ґрати.

Історія пробації в Україні

• Перша офіційна ініціативащодо створення в Україні служби пробації була подана до КабМіну у травні 2002 рокуза результатами візиту до Служби тюрем і пробації Королівства Швеції.

• Далі відбувалися реєстрації законопроектів щодо пробації, згодом вони були загальмовані. 

• Новим поштовхом стала Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, яку було схвалено Указом Президента України від 24 травня 2011 року.

•  5 лютого 2015 року на засіданні пленарної сесії Верховної Ради України 230 голосами народних депутатів було прийнято Закон України "Про пробацію".

• У 2015 році заходи із створення та розвитку національної моделі пробації були включені до Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки (Указ Президента № 276) та Національної стратегії у сфері прав людини (Указ Президента № 501).

• У березні 2016 року було створено центральний орган управління діяльністю пробації — Департамент пробаціїз відповідними управліннями пробації.

• У січні 2018 року було створено єдину Державну установу "Центр пробації". Станом на 1 січня 2019 року в Україні функціонує 24 філії та 560 підрозділів служби пробації (в складі яких створено 13 секторів ювенальної пробації), діяльність яких забезпечують 2,963 працівників (юристи, фахівці із соціальної роботи, психологи).

Про це повідомляє журналіст ESPN Ден Рафаель.

Перший бій росіянина після поразки від українця Олександра Усика (16-0, 12 КО) в фіналі Всесвітньої боксерської суперсерії відбудеться 27 липня. Зустріч пройде в андеркарді бою чемпіона WBO в першій напівсередній вазі Моріса Хукера (26-0-3, 17 КО).

На даний момент невідомі ні суперники Гассієва і Хукера, ні місце проведення вечора боксу. Найімовірніше, бої пройдуть в США, адже обидва боксери є бійцями Matchroom Boxing USA і мають контракти зі стрімінговою платформою DAZN.

Зазначимо, що 22 липня у Москві відбувся фінал Всесвітньої боксерської суперсерії між українцем Олександром Усиком і росіянином Муратом Гассієвим. За одноголосним рішенням суддівперемогу здобув Усик.

Раніше Кремльов розповів, що особисто Гассієв просив у нього організувати реванш. Він навіть розповів, коли може відбутися бій.

Підписуйтеся на наш Twitterта Telegram

На сайті Polygon, вийшов лонгрід Кріса Планта, в якому від дуже неоднозначно висловся про нову гру.

Щоразу, коли я починаю отримувати задоволення від RAGE 2, ця гра знаходить новий спосіб поставитися до мене, як до шматка лайна,
– обурився Плант.

Що сталося? А справа от у чому. У автора ресурсу Polygon Кріса Планта є вроджений дефект зовнішності – вовча паща, або "заяча губа". Коли Кріс пограв в ранній білд RAGE 2, він зауважив, що у одного з ігрових мутантів також присутній цей дефект, що обурило журналіста.

Монстр з гри RAGE 2 (зліва) та журналіст Polygon (справа)

Кріс поговорив з директором id Software Тімом Уїллітсом, розповів йому про свої переживання і попросив розібратися з цією ситуацією. Уїллітс пообіцяв все виправити.

Як вирішили цю проблему?Потім Кріс пограв в релізну версію шутера і до свого невдоволення виявив, що його прохання попросту проігнорували. Більш того, автор Polygon зробив висновок, що за допомогою різних дефектів зовнішності гра id Software і Avalanche Studios підкреслює негативних і малозначущих персонажів, в той час як всі позитивні герої – красені.

Трейлер гри RAGE 2 – дивіться відео

"У світі гри все занадто однобоко і прямолінійно. Чим краще прописаний персонаж, тим більш традиційна його зовнішність. Якщо це другорядний персонаж – він страшенно деформований. Звичайно, є і виключення, але найчастіше добрі персонажі не мутанти. Більшість людей в кадрі схожі на акторів Голлівуду в постапокаліптичному макіяжі – ніби трохи в бруді вимазалися", – заявив Кріс Плант.

Коли вийшла гра?Нагадаємо, RAGE 2 вийшла 14 травня і була прохолодно сприйнята критиками, які вважали, що хороший в новинці тільки божевільний екшен.

Більше новин, що стосуються подій зі світу технологій, ґаджетів, штучного інтелекту, а також космосу читайте у розділі Техно

Причем закшвар затронул не только саму компанию, но и министра инфраструктуры Владимира Омеляна, который лично присутствовал на презентации проекта и подал его реализацию как успешную интеграцию международного гиганта в Украине.

На самом мероприятии номерные знаки выходящего на маршрут Mercedes Sprinter невесть зачем прикрыли тряпочкой. Видимо, для того, чтобы отследить историю микроавтобуса было сложнее. Правда, на фотографиях номер не затерли, поэтому "пробить" бусик оказалось легко и просто.

Раньше новоиспеченный Uber Shuttle катался по межгороду в составе парка компании "Укрвояж". Судя по сайту, фирм специалиризуется на выполнении регулярных рейсов в Одессу, Черноморск, Коблево, Затоку и другие туристические направления. Но никаких лицензий и разрешений на это она не получала.

Так что по Киеву с наклейкой "Убера" ездит классический нелегальный микроавтобус, который раньше гонял по Украине.

Можно прийти к простому выводу: Uber Shuttle в представленном виде просто незаконен, поскольку для осуществления перевозок компания должна заключить договор после тендера, а автобусы обязаны находиться в базе "Укртрансбезпеки". А с учетом вполне конкретных маршрутов, о которых говорят в Uber, закосить под нерегулярные заказные перевозки также не получится, ведь таковые не предусматривают платы за проезд.

Венсан Кассель і Тіна Кунакі стали батьками 19 квітня. У зіркового подружжя народилася дівчинка. Однак, попри те, що пара досі приховує новонароджену дівчинку, знімки та відео, які були зроблені під час вагітності, оприлюднюють навіть через місяць після пологів.

Новий відеоролик французький актор опублікував на своїй сторінці в Instagram. Шанувальники повважали його злегка дивакуватим, адже за сюжетом вагітна Тіна Кунакі перебуває на вечірці у епатажному стилі в неонових кольорах. Однак за хештегами, які Венсан Кассель додав до допису, можна зрозуміти, що він натякає на Каннський кінофеситваль та новий фільм з його участю "Знедолені".

У львівській кав’ярні Grand Cafe Leopolis, розташованій у міській Ратуші, гостям подають зелений чай у пакетиках з портретом обраного президента України Володимира Зеленського. Адміністратори кафе нічого дивного у такі формі подачі не бачать. «Ми просто так подаємо зелений чай – вищого гатунку, до речі. Це жарт. Він же любить жарти», - сказала ZAXID.NET Оксана Ємець, представник компанії «!Fest», якій належить кафе.

фото ZAXID.NET

Человеческая природа устроена так, что мысочувствуем тем, кто оказался в меньшинстве. Наши симпатии вызывают спартанцы, а не персы. Польская конница, а не танки Гудериана. Декабристы, Прометей, Давид, сражающийся против Голиафа, – вся наша мифология выстроена на сочувствии тем, кто слабее и тем, кого меньше.

Когда Советский Союз отправлял в мясорубку репрессий своих граждан – он транслировал это как праведную битву социалистического меньшинства против оголтелого западного большинства. В рамках этой логики Мандельштам и Гумилев были порождением закулисной тьмы. А люди с синими околышами фуражек – стражами света и справедливости.

Любая война в своем информационном измерении – это тоже битва за право считаться меньшинством.

Россия убеждает своих граждан, что противостоит гигантскому либеральному чудищу, мечтающему разрушить духовные скрепы. И, в это же время, рассказывает о том, что "Л/ДНР" – это благородные "чегевары", сражающиеся против "киевского большинства".

Россия мечтает разрушить духовные скрепы

Статус большинства лишает комфорта непричастности. Уже не получается жить с отставленным мизинчиком. Все происходящее вокруг начинает восприниматься как твоих многоруких рук дело. Лишь потому, что в какой-то момент твои мечты сбылись – и ты оказался в тренде.

Те, кто считал себя в оппозиции к власти – мучительно привыкают к новому статусу. Еще недавно они были одиночками, сражавшимися со стозевным чудищем. Которое, вдобавок, злобно и лаяй. По другую сторону баррикад была власть, ботофермы и консервативный триптих президентских лозунгов. В схватке с большинством было не стыдно проиграть. Но внезапно они победили.

Меньшинство перестало быть меньшинством. Причем перестало им быть с разгромным счетом. Никаких полутонов. "Повстанцев" оказалось втрое больше – хоть в абсолютных цифрах, хоть в относительных. На каждого, проголосовавшего за власть, пришлось трое, кто проголосовал против. Более того – господин дракон признал свое поражениеи поздравил Ланселота с победой.

Как теперь жить вообще? Инерция дает о себе знать. Соцсети упражняются в остроумии насчет пресловутых 25%. Подозревают в попытках присвоить себе статус "совести нации". Требуют покаяния и на опережение пытаются лишить их права на сакраментальное "я же говорил". Отлично могу их понять. Только все это не меняет одного простого факта. Большинство – это отныне вы.

Мотивы, по которым вы ставили крестик в бюллетене, не имеют особого значения. Не важно – голосовали вы против старого или за новое. Активно топили всю кампанию за своего кандидата или агитировали против чужого. В открытую носили знамена будущего победителя или занимались партизанщиной под лозунгами "нейтралитета". Это все теперь не имеет особого значения. Вы победили. Поздравляю.

Зеленский победил на президентских выборах

И буду наблюдать теперь за тем, как вы станете дезертировать из победившего лагеря. И вы будете это делать даже не потому, что новая команда станет "совершать плохое". Вы будете сбегать лишь затем, чтобы и дальше притворяться меньшинством. Чтобы и дальше не снимать белое пальто и не слезать с морально-этического пьедестала. В конце концов, привычка – страшная штука, правда?

Во всех ироничных текстах насчет 25% слышится все та же интонация. Диссидентские нотки. Саркастическое высокомерие. Моральное превосходство носителей особого мнения. Только в том и штука, друзья, что всего этого у вас больше нет. Ваша разнородная коалиция одержала победу. Тиран свергнут. Деспот повержен. Добро победило, и теперь обречено доказывать, что будет, как минимум, меньшим злом.

25 относительных процентов или 15 абсолютных – это вовсе не совесть нации. Не "соль земли", не "элита" и не "аристократы". Это всего лишь меньшинство. То самое, которым вы перестали быть.

Это тяжелая ноша. Первое время вы будете оправдывать негоразды "предшественниками". Потом – станете говорить о том, что альтернатива была бы еще хуже. Но рано или поздно вам захочется вновь сменить оптику. Опротестовать статус, уйти в оппозицию, откреститься от победы. Только, простите, эта ниша уже занята.

24 канал поцікавився – скільки раніше було витрачено бюджетних (читай – наших з вами) грошей, щоб вручити президенту "булаву". Пам'ятаємо, що гривня останні роки зазнавала карколомних коливань і падінь. Тому порівнюємо суми, витрачені на інавгурації, з мінімальною на той час заробітною платою.

Як повідомили у відповідь на запит 24 каналу у Державному управлінні справами, для проведення офіційних заходів з нагоди складання присяги українському народові Віктором Ющенком касові видатки склали 1 мільйон 446 тисяч гривень. На проведення заходів з нагоди інавгурації Президента України Віктора Януковича – 1 мільйон 790 тисяч гривень, Петра Порошенка – 1 мільйон 284 тисячі гривень.

Мінімальна заробітна плата у січні 2005 року (під час інавгурації Ющенка), була 262 гривні, у лютому 2010 (інавгурація Януковича) – 869 гривень, у червні 2014 (інавгурація Порошенка) – 1218 гривень.

Виходить, щоб сплатити інавгурацію Ющенка, трохи більше 5500 українців мали б віддати свої "мінімалки". Прийняти на президентську посаду Януковича коштувало понад 2000 мінімальних зарплат. А Порошенко обійшовся у "всього" трохи більше 1000 "мінімалок".

Скільки "мінімалок" коштували інавгурації президентів

Про це 24 каналу розповів економічний експерт Андрій Новак.

З початку агресії Росії товарообмін між нашими країнами знизився приблизно в сім разів. Але протягом останніх двох років торгівля з РФ не просто відновлюється, а нарощується високими темпами. Майже вдвічі зріс імпорт з Росії порівняно з 2015-2016 роками. В основному, це постачання енергоносіїв, що складають 80% російського імпорту,
– підкреслює Андрій Новак.

Які санкції проти Росії запровадила Україна?Кабінет Міністрів запровадив дзеркальні заходиу відповідь на введення нещодавніх санкцій проти України з боку Росії. Ембарго поширюється на портландцемент, глиноземистий цемент, цемент шлаковий, сульфатостійкий цемент і подібні гідравлічні цементи, забарвлені або незабарвлені, готові чи у формі клінкерів. Окрім того, до списку заборонених для імпорту товарів потрапила фанера клеєна, панелі фанеровані та аналогічні матеріали з листкової деревини. Також Україна запровадила спеціальні мита на всі російські товари, окрім вугілля та скрапленого газу. 20 березня Президент України Петро Порошенко ввів в дію рішення РНБО про санкції проти 294 російських компаній та 848 громадян Росії.

Як зазначає економіст, енергоносії – критичний імпорт для України. Особливо, ядерне пальне для АЕС. Так само, що стосується нафтопродуктів і газу, який ми купуємо або напряму, або посередництвом реверсу з Європи. Хоча походження цього газу все одно російське.

Санкційний вплив України на російську економіку мінімальний. Український приватний бізнес і далі працює з РФ. На державному рівні є обмеження щодо торгівлі з Росією. Але практика показує, що енергоносії ми змушені закуповувати в Росії,
– розповідає Новак.

Експерт також відзначає: заміщати російські товари все одно доведеться. Ринок працює за принципом: святе місце порожнім не буває. Надійдуть товари з інших країн. Або через підставні структури тих країн, проти яких Україна не запроваджує санкції – через Білорусь і Казахстан.

Які обмеження ввела Росія?Російський прем'єр-міністр Медведєв 18 квітня заявив про заборону на експорт в Україну нафти і нафтопродуктів, а також розширення заборони на ввезення деяких українських товарів. Заборона торкнеться ввезення в Росію української продукції машинобудування, легкої промисловості, металообробки, вартість якої за минулий рік становить майже 250 мільйонів доларів. 29 грудня 2018 року Медведєв підписав рішенняпро заборону імпорту деяких українських товарів. У перелік тоді потрапила українська кондитерська продукція, пшениця, соняшникова олія, горіхи, а також котли, шпалери, папір, меблі, трактори та інше обладнання.

За підрахунками мінекономіки Росії, загальна вартість українського експорту, який заборонили в Росії, складає 510 мільйонів доларів на рік.

Відповідну світлину Бібік опублікувала у власному Instagram.

"Моє тіло дуже важливе для мене... моє обличчя, мої пальці, мої ноги, мої руки, мої очі, все. Я використовую все, що у мене є. Я живу", – написала Ольга.

У квітні 2017 року Ольга Бібік потрапила у серйозну аварію. На щастя, для самої спортсменки обійшлось без серйозних травм. Вона потрапила в аварію, коли вона поверталась до Чернігова. Окрім Бібік в машині був її чоловік за кермом, а також дружина брата і маленький племінник.

Підписуйтеся на наш Twitterта Telegram

Мінтранс Швеції постановив впровадити обов’язкові краш-тести та інші перевірки безпечності для житла на колесах. Перші ж проведені випробування продемонстрували жахливі результати.

Перевірку проходили два типи житлових транспортних засобів: з суцільним кузовом-кабіною та кабіною з платформою, на якій надбудована житлова частина машини. Випробування на лобове зіткнення проводились на швидкості у 65 км/год, що відповідає 90 км/год для легкових авто, оскільки автобудинки значно важчі.

Автодім з інтегрованою житловою частиною показав вкрай погані результати, які за мірками EuroNCAP не дотягли б навіть до однієї зірочки. Особливу небезпеку для життя авто-туристів у разі аварії становлять меблі та побутова техніка у салоні, які від удару зриваються зі своїх місць і перетворюються на вбивчі снаряди. Зауважте, як при цьому поводиться сам кузов автомобіля – він зміщується відносно бази машини, мов кришка скриньки.

Трохи кращий результат показав напівінтегрований автодім, оскільки у його конструкції збереглись силові елементи оригінального кузова й кабіни, які від початку розроблялись таким чином, аби відповідати європейським нормам безпеки і проходити краш-тести.

У будь-якому випадку, порівняно з сучасними легковими автомобілями, автобудинки знаходяться на найнижчому щаблі за показником безпеки, тож, незважаючи на комфорт та переваги, які вони пропонують любителям подорожей, краще двічи подумати, чи довірити такій бляшанціжиття своєї родини.

Уряд Швеції звернувся до EuroNCAP з проханням розглянути можливість проведення регулярних обов’язкових краш-тестів для цієї категорії транспорту.

Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз на своїй сторінці у Facebook написала, що вже у 2019 році ліцеї готові набирати дівчат.

Віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко також наголосила, що вони з МФО "Рівні можливості" і дівчатами-міністрами довго боролися за це рішення. 

"Я дуже і дуже щаслива, тому що цього року буде перший набір дівчат у військові ліцеї. Пишаюся всіма українками", – написала Геращенко у себе на Facebook.

До слова, у 2018 році Верховна Рада ухвалила законопроект про створення рівних умов та можливостей для служби жінок і чоловіків у Збройних Силах України. Згідно з законом, жінки проходять військову службу на рівних засадах із чоловіками. 

Детальніше, що передбачає закон – читайте у матеріалі 24 каналу.

Скільки жінок служить у ЗСУ?У цілому в лавах ЗСУ служать і працюють понад 55 тисяч жінок. Із цього числа жінок-військовослужбовців лише три тисячі працюють на офіцерських посадах.