Все нове – то добре забуте старе. При чому добре забуті корупційні історії, виявляється, – це прямий шлях на керівні посади у реформовані відомства.
Почнемо з одного із найулюбленіших у лапках відомства нашої редакції державної екоінспекції, повністю реформувати та перезавантажити яку нам на камеру особисто обіцяв міністр екології Остап Семерак.
Адже цей державний орган давно себе дискредитував та замість захисту довкілля та контролю за дотримання екологічного законодавства здебільшогозаймався вимаганням хабарівза позитивні висновки та погодження.
На підтвердження того – елементарний серфінг по новинних сайтах, як і 3-4 роки тому, так і в останній рік – повідомлень про затримання на хабарах екоінспекторів – по кілька на місяць. Проте обіцянка міністра реформувати структуру та набрати туди нові незаплямовані кадри пролунала рівно два роки тому.
Реформа таки почалася – 5 пілотних міжрегіональних округів екоінспекції запущені та водночас рішенням Кабміну ухвалено ліквідувати 12 обласних екоінспекцій. Якусь частину вже ліквідували, а працівників частково попереводили в нові реформовані відомства – округи. Якась частина із заявлених у ліквідаційному списку ще в процесі ліквідації, але продовжує функціонувати.
В деяких регіонах не змінилося геть нічого, так перетасували старі кадри. Про реформу там лише десь щось чули. В такий спосіб зібрали кадри для Центрального округу – її очолив екс-голова екоінспекції в Полтавській області, в заступники пішли екс-керівник екоінспекції у Черкасах та головний спеціаліст з цієї ж структури з Одещини.
Йдеться про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області. Ця структура навіть не увійшла до кабмінівського ліквідаційного списку. Отже, там не змінилося геть нічого, окрім нового начальника.
З 25 березня ним став такий собі Павло Буланович. Чиновник, якого в екологічній сфері знають дуже добре. До того, як опинитись в Запоріжжі, він очолював екоінспекцію в Одеській області і зажив там доволі неоднозначну славу.
Павло Буланович
У мережі про цього чиновника можна знайти багато цікавого, зокрема і те, що серед судновласників відомий він під прзвиськом "Паша-500". Отримав його нібито за встановлений фіксований тариф у 500 доларів, який вимагали екоінспектори із судновласників за безперешкодне здійснення екологічного контролю одного судна.
Щоправда, отаких фактів поліція не зафіксувала і на гарячому ніхто нікого не схопив. Тож офіційно до Булановича, як і до чиновників – жодних претензій. Чого не скажеш про попередній його трудовий шлях.
Він завжди був виключно на керівних посадах в Одеському регіоні – то в екоінспекції, то в екологічному КП, то в Держкомітеті рибного господарства, то в Держдеп із нагляду та контролю за безпекою на морському та річковому транспорті, а у 2014 році очолював "Укрморрічінспекцію".
Ледь було не поставив хрест на такій стрімкій чиновницькій кар'єрі Булановичазакон про очищення влади.На початку 2015 році Булановича рішенням Кабміну звільнили, бо перевірка з'ясувала, що у своїй декларації він приховав нерухомість, але той подав до суду й таки виграв і навіть відсудив зарплату за вимушений прогул.
Після судового тріумфу подався керівником Інспекції з підготовки та дипломування моряків при Міністерстві інфраструктури. Там вже понавиписував собі премій та надбавок, що і стало причиною чергового звільнення з держслужби через суд.
Пан Буланевич не з тих, кого маленькі та великі скандали не заважають будувати успішну кар'єру на держслужбі. Відомо, що у 2018 році він брав участь у конкурсі на зайняття посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту, а врешті обійняв посаду керівника Одеської екоінспекції.
Ну, а тепер візьметься за охорону екології у Запорізькому регіоні. Там багато підприємств, що забруднюють екологію, тож роботи в Буланевича дуже багато. Тож, як бачимо, будувати чиновницьку кар'єру попри корупційні скандали, зміну влади, судові баталії лишатись на плаву – це справжня майстерність.
Мабуть, зустрітися і обмінятися досвідом на цьому терені Балановичу варто зі своїм колегою із Тернопільщини – Богданом Юликом.
Богдан Юлик
Пан Юлик він екології та морської тематики далекий, йому ближче асфальт та дорожні питання, адже ще донедавно він очолював службу автомобільних доріг на Тернопільщині. І підмахнув одному із підрядників – фірмі ТОВ "БМБуд".
Із нею тернопільська служба автомобільних доріг підписала понад 178 договорів на ремонт доріг. Тільки от схема полягала у тому, що ремонтувалися не 178 окремих шляхів, а відрізки по 40 метрів. Просто кожен договір був на суму до 200 тисяч гривень – це дозволило провести їх по допороговій процедурі, без тендеру.
Махінацію викрили, чиновник отримав за те догану та пішов на підвищення. Тепер він працює вже у центральному апараті "Автодору" та керує департаментом якості. А що? Все прозоро – пройшов за конкурсом.
Вас це дивує? А от очільника "Укравтодору" – зовсім ні. У своєму акаунті Facebook Славомір Новак пояснив це призначення, по-перше, високим професіоналізмом Юлика, по-друге, послався на проходження ним усі конкурсів та перевірок, ну і третє – обурення колег з цього приводу та історією про "40 метрів" назвав політично вмотивованими. Не більше того.
Отак і живемо кажемо "реформа", а в розумі тримаємо – "зробимо все по-старому". Змінюйте такі стереотипи задля того, щоб змінити країну на краще.
+Відео