Половина українських громадян, окрім цього, вважає, що питання про статус непідконтрольних Україні територій на Донбасі слід вирішувати на національному референдумі. Такими є результати спільногосоцопитуванняцентру "Соціальний моніторинг", Українського інституту соціальних досліджень ім.Яременка і Соціологічної групи "Рейтинг".

74,9% українців переконані: задля відновлення миру на Сході президент повинен піти на прямий діалог з Російською Федерацією. Проти цього виступає, відповідно, 16,1% опитаних.

За прямий діалог з Росією виступили 74,9% українців: результати опитування

Своєю чергою, 55,4% українців вважають, що Україна має піти на прямий діалог із керівниками так званих "ДНР" і ЛНР" для встановлення миру на Донбасі. Проти цього – 32,7% респондентів. Конкретної відповіді щодо цього питання не мають 11,9% опитаних.

Україна має сісти за стіл переговорів із представниками окупаційних адміністрацій: результати опитування

За проведення референдуму стосовно статусу окупованих територій виступає фактично половина українців – 49,2%. Близько 30% виступають проти цього, а ще 21,1% не визначились стосовно цього питання.

Україна має йти на компроміс щодо Донбасу: результати опитування

Зазначимо, що радники Володимира Зеленського навпаки переконані: новообраному президенту поки не варто вести прямі переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. Так, радник майбутнього президента з питань безпеки і оборони вважає, що прямі переговори наразі є безперспективними, оскільки Росія не виконала жодних своїх зобов’язань. Водночас, він казав, що мінський формат вже не працює, проте відмовлятися від нього поки не варто.

Що сам Зеленський говорив про перемовини з Путіним?Сказав, що готовий до переговорів з російським президентомщодо питання війни і миру на Донбасі. Він наголошує – жертвувати територіями і людьми ми не будемо ніколи. Цілісність України повинна бути константою. Однак при цьому новообраний президент розуміє – процес досягнення миру на Донбасі може бути довгим.

Загалом Зеленський планує боротися з Росією, яка 5 років тому розв'язала війну на Донбасі, за допомогою санкцій Заходу. Також, на його думку, потрібно розширити мінський формат за рахунок підписантів Будапештського меморандуму – США та Великої Британії.

Також орієнтовна тривалість шостого епізоду 8 сезону буде близько 1 години 20 хвилин. Прем'єра серіалу відбудеться на телеканалі HBO. В Україні її зможуть побачити всі, хто матиме доступ до одного з двох відеосервісів – OLL. TV або MEGOGO. Саме вони надають доступ глядачам до продукції HBO.

У новому сезоні заплановано лише 6 серій, які розкажуть про кінцеві події боротьби за Залізний трон та війну з білими ходаками на чолі з Королем Ночі. Головні герої кінокартини вже розповідали про надзвичайну конфіденційність сценаріїв серіалу, а також про шокуючі сюжетні повороти, що очікують на глядачів "Гри престолів".

Дивіться перший трейлер 8 сезону "Гри престолів":

Що таке "Гра престолів"?Фентезійний серіал, створений на основі циклу романів "Пісня льоду і полум'я" телеканалом НВО. Хоч автор циклу Джордж Мартін написав перший роман у 1996 році, серіал вийшов на екрани лише через 15 років – у 2011 році. Однак події саги вже обігнали сюжетні лінії, які описані в книгах. Тому шостий, сьомий та восьмий (останній) сезони серіалу базуються на чернетках книг, які ще не з'явились на прилавках книгарень.

Прем'єра фінального 8 сезону серіалу "Гра престолів" відбулась на телеканалі HBO 14 квітня 2019 року. Згідно з анонсом, серіал буде містити всього 6 серій тривалістю близько 7 годин.

Після перемоги над колишньою росіянкоюу попередньому колі, Костюк не мала проблем проти швейцарки Штефані Фогеле. При цьому що остання посідає 96-е місце у рейтингу WTA (Костюк лише на 280-ій сходинці). Та саме українка впевнено розпочала матч, вигравши чотири перші гейми. Фогеле намагалися "вернутися в гру", але Костюк виграла перший сет.

У другому сеті в четвертому геймі Костюк відіграла гейм, виграла наступну подачу суперниці. А у дев'ятому геймі з другої спроби реалізувала брейк-пойнт.

Марта Костюк – Штефані Фогеле 2:0 (6:2, 6:3)

Тепер Костюк зіграє у чвертьфіналі турніру.

У пошуках нестандартних сюжетів він готовий "лізти на рожен" – прямісінько у пащу лютої небезпеки. Наркобарони, пірати, жорстокі гангстери бразильських фавел лоскочуть його нерви, проте не настільки, щоб відмовити собі у журналістській допитливості і професійному задоволенні від того, що глядачам "Світу навиворіт" вдалося показати дійсно зворотній, незнаний бік життя.

Та іноді ситуація таки виходить з-під контролю. В інтерв'ю для LifeStyle24 Дмитро Комаров зізнається: під час крайнього відрядження у Бразилію він ледь не загинув. Журналіст детально, практично посекундно відтворив нам свої думки та відчуття у той критичний момент.

"Наш сценарій пише саме життя"

Дмитре, поклавши руку на серце, чесно зізнайтеся: від регулярних і тривалих відряджень у віддалені куточки планети ви ще не втомилися? Чи бувають моменти, коли кажете собі "стоп", "баста", "фініш"?

Постійно кажу собі це. Але то, скоріше, емоції. У Бразилії я провів 204 дні. Як думаєте, чи втомився я? Дико втомився! У певні моменти рахував дні і години, коли повернуся додому.

Моїй програмі "Світ навиворіт" скоро виповниться 9 років. Неодноразово думав: "Боже, як я втомився!". Вагався, чи варто продовжувати. Але це – короткочасні емоції, які швидко закінчуються. Коли бачу, що програма реально приносить людям радість, що вона цікава, тоді розумію: я не маю права зупинятися. Тим паче, мені й самому це дуже цікаво.

Розвиваючи ваше запитання, можу сказати наступне. З кожною поїздкою все важче знаходити по-справжньому "виворітні", цікаві речі. Багато років тому, коли вперше кудись їздив, мене дивувало практично все. А зараз приїжджаю і розумію: це я вже бачив, ананаси ми вже збирали, змій уже їли… Тому доводиться проникати кудись далі, глибше, шукати щось таке, щоб, насамперед, здивувати самого себе. Якщо я це зумію зробити, отже здивую і глядача. Відповідно, ускладнився етап пошуку та розробки нових тем. Всі звикли, що "Світ навиворіт" показує зворотній бік життя простих людей – щось таке, що навіть важко собі уявити.

Дмитро Комаров – затятий мандрівник

Як працює внутрішня кухня вашого проекту? Скільки людей у команді? З чого розпочинається робота над новим відрядженням?

Розробку країни ми розпочинаємо мінімум за півроку до вильоту. Процесом, зазвичай, може займатися один редактор. Я долучаюся до цього на певних етапах. Гуглимо інформацію різними мовами – українською, російською, англійською. Штудіюємо журнали, літературу, фільми, документальні проекти. Роботу колег з інших проектів також можна переглянути як мінімум для того, щоб не повторити. Увесь масив зібраної інформації поділяємо на два списки – те, що нам цікаве, і те, що не цікаве взагалі. Нецікаве одразу відкидаємо у кошик.

Наступний етап підготовки – безпосереднє спілкування із мешканцями потрібної країни. Практично за рік до поїздки в Бразилію ми вже навели мости із кандидатами в гіди, представниками посольства, а також українцями, які туди переїхали. Ми відправляємо їм запитання, шукаємо зачіпки. Таким чином знаходимо ще якусь частину тем.

Але досвід показує, що добра половина сюжетів, які ви бачите в програмі, народжуються безпосередньо на місці зйомок. Часто буває, що рухаємося за своїм планом, глянули у вікно – щось відбувається. Вийшли, увімкнули камеру – працюємо.

Так трапилося у випадку із селевим потоком, який затопив ціле місто Брумадінью. Ми знімали зовсім іншу тему, мали куплені квитки, детально, практично погодинно розпланували собі наступні два тижні роботи. Але побачили у випуску новин, що прорвало дамбу, одразу ж здали квитки і вирушили на місце катастрофи разом із рятувальниками. Країна завжди веде за собою і самотужки пише сценарій. Ми – гнучкі журналісти, тому на льоту схоплюємо нові виклики. У цьому – величезний кайф.

Інтерв'ю з Комаровим

Восени покажемо наш візит до племені яномамі. Ми були першими журналістами, які там побували, а також першими білими людьми, не враховуючи лікарів. Шлях до цього племені на звичайному човні тривав чотири дні. Під тропічним сонцем, за умов 45-48-градусної спеки. Заздалегідь передбачити, скільки часу проведемо у дорозі і на місці зйомок, – неможливо. Зв'язку там немає. Про який сценарій узагалі може йти мова? Наш сценарій пише саме життя.

Ви відзняли усе необхідне. Що далі?

Відправляю матеріали додому. Поки моє відрядження триває, їх уже розшифровують. На той випадок, якщо ефіри співпадають із відрядженням, маю із собою професійний мікрофон. Ховаюся у шафі, або ж, найчастіше, в автомобілі, запаркованому на тихому майданчику, вкриваюся поролоном із спеціальними колючками, який використовується у студіях звукозапису, і начитую програму безпосередньо звідти. Там же переглядаю відео і роблю правки. Вдень – зйомки, вночі – робота із відеоматеріалом. Але тільки за умови наявності інтернету. Так чи інакше, хоча б раз на два тижні ми отримуємо змогу начитати сюжет і відправити у Київ.

Розмір нашої команди коливається – залежно від потреб. Коли немає великої кількості роботи – вистачає кількох редакторів і режисерів монтажу. У спекотні періоди залучаємо додаткову людину. Що ще? У відрядження літаємо вдвох із незмінним оператором – Сашком Дмитрієвим. Вже на місці беремо основного гіда, який завжди перебуває з нами. Він – носій мови тієї країни, у якій перебуваємо. Іноді винаймаємо додаткового фрілансера-адміністратора, щоб допомагав обдзвонювати потрібних людей і домовлятися про зустрічі.

Траплялися винятки, як у Японії, де з нами працювали одразу два гіди. Одному потрібно було їхати попереду і домовлятися. Без попередньої домовленості нереально зайти у кафе і відзняти, як купуєш пиріжок або суші. Плюс – у гіда з'явилася несподівана функція – вибачатись. Після наших зйомок він їздив і вибачався.

Отакої! Чому?

Будь-яке слово чи жест можуть стати для японця образливими. Наприклад, у ресторані ми знімали, як я їм живого восьминога. Приходить гід, дуже схвильований, і каже: "Мені потрібно повернутися у цей ресторан, щоб вибачитися перед власницею". – "Що цього разу не так?" – "Ну, ти зайшов за прилавок, але не запитав дозволу. Вони жахливо образилися на тебе. Мушу вибачитись". Вибачитись – це купити пляшку саке, прийти, усміхнутися і делікатно пояснити, мовляв, дурний іноземець не хотів вас образити, халепа трапилась через його невігластво. Словом, у Японії існує етикет, який важко зрозуміти, але, тим не менше, його важливо дотримуватися.

"Тонув і думав: "Невже це кінець?"

У Бразилії вас на кожному кроці підстерігала небезпека: наркобарони, пірати, грабіжники, каймани, піраньї та інші непередбачувані мешканці Амазонки. Чи був момент, коли ваше життя реально висіло на волосині?

Відповім без роздумів… Це один із найстрашніших, а може й найстрашніший момент у моєму житті. На водоспаді Ігуасу перевернувся рафт (надувний човен спеціальної конструкції – LifeStyle 24) і я опинився під водою. З тієї миті усе пішло не так, як я собі уявляв.

Селфі на фоні водоспаду Ігуасу

Що таке рафтинг? Це туристична розвага. Приходиш у турагентстсво: я хочу прокататись. Сплачуєш невелику суму грошей, одягаєш рятувальний жилет, сідаєш з інструктором у цей надувний човен, пливеш. І хоча я випробував чимало екстремальних видів спорту, рафтингом не займався ніколи. Це була лише друга моя спроба.

Що думає дилетант, коли підписується на рафтинг? По-перше, за мою безпеку відповідають. По-друге, у такому туристичному місці люди, напевно, досвідчені – вони знають, як усе організувати. По-третє, навіть якщо перевернемося – на мені є рятувальний жилет, він одразу викине на поверхню.

Що відбулося? Спершу все йшло непогано – ми жартували, а пороги зовсім не лякали мене своїми масштабами. Раптом – перевертаємося, я йду на дно. На щастя, не ковтнув води при цьому. Одразу потрапив у центрифугу, наче у пральній машині. Перше, що подумав: "Ого, нівроку закрутило!". Друга думка: "Спокійно. Зараз мене викине на поверхню". Я ж у жилеті!

Час минає, а я залишаюся під водою. Начебто вже й крутить менше, а поверхні все одно немає. Розплющую очі і з жахом усвідомлюю, що перебуваю десь глибоко, тому що дуже темно. "Господи, невже зірвало жилет?!". Обмацую себе – все на місці. Далі – найстрашніше: мене ніяк не виштовхує нагору. Згадую пораду інструкторів: потрібно розтягнутися в довжину. Але це складно зробити, бо періодично повторюється "центрифуга". Ти навіть не можеш зорієнтуватися, де небо і земля. Повна просторова дезорієнтація.

Рефлекторно стиснув губи, щоб повітря вистачило якомога довше. Усвідомив: відбувається якась аномалія. Мозок увімкнувся в інтенсивну роботу і пошук причини – чому так трапилось. Зрозумів, що перебуваю у такому місці, де жилет не може подолати опір води.

У якийсь момент промайнуло: "Якщо мене зараз не виштовхне – то все, кінець. Невже все ось так завершиться?". Як журналіст, я подумав: "Боже, що ж я накоїв! Вдома всі дізнаються із новин, що я загинув у Бразилії?".

Відчував, що запас повітря – на межі. І тут я побачив світло. Зібрав докупи всі сили, всю енергію, яка ще залишилася, і почав рухатися йому назустріч… Коли мене підтягували мотузкою до човна, я вже не міг працювати руками… Мені досі вкрай неприємно згадувати той епізод. Кілька наступних днів я почувався неадекватно. Мене вибило із звичної колії.

Телеведучий часто буває в зоні небезпеки

Одного разу, дорогою на інтерв'ю, до нас під'їхали і приставили до моєї скроні дуло пістолета. Напевно, це навіть небезпечніше, ніж рафтинг, враховуючи ставлення бразильських бандитів до людського життя. Ми виїжджали з поліцією на вбивства і упродовж однієї ночі відзняли одразу п'ять таких трагедій. Життя там не коштує взагалі нічого. Але, розумієте, коли на мене наводять пістолет, я дихаю, я бачу, я думаю, я у нашій реальності. А от коли ти під водою, не можеш дихати і ніяким чином не впливаєш на ситуацію, – це особливі відчуття. Не дай Боже комусь їх випробувати на собі.

Чи шукали для себе відповідь, чому ця аномалія ледь не позбавила вас життя?

Моя ситуація – не унікальна. Коли почав гуглити, виявилося, що летальні випадки на рафтингу – достатньо поширене явище. Багато трагедій, а причина завжди одна і та ж: перевернувся рафт, людина пішла на дно і не з'явилася на поверхні. У програмі ми навіть намалювали схему, що відбулося і чому мене причавило до дна. Я вдячний водоспаду Ігуасу за те, що вчасно мене відпустив із пастки. У напрямку цього виду спорту мене більше не тягне.

"Грабіжник біг на мене, а я – на нього"

Хочеться почути від Дмитра Комарова простий і дієвий лайфхак, як вижити серед інших культур і цивілізацій…

Як би там не було, а всі люди цієї планети – однакові. Вони лише трохи відрізняються своїми традиціями, як от японці, про яких я вже згадував – там неправильний уклін може зіпсувати всю зустріч. Втім, усі люди хочуть доброго ставлення до себе, поваги і відчуття, що вони – рівноправні та повноцінні громадяни.

Чому у туристів виникають проблеми у комунікації з іншими культурами? Багато хто приїжджає у відверто небагаті країни Азії, Африки, Південної Америки наче у зоопарк. Опинившись серед якогось племені, роблять селфі, ніби перед ними – не люди. Відповідно, наштовхуються на негативну зворотню реакцію.

Завжди уявляйте себе на місці іншої людини. Припустимо, ви займаєтеся в Україні своїми справами, тут з'являється турист із Африки і, не поцікавившись, як вас звати, починає фотографувати. Причому – у відверто грубій та безцеремонній манері. Фотографує лише тому, що йому здалася смішною форма вашого обличчя, стиль одягу тощо. На цьому прикладі ми одразу розуміємо, як потрібно поводитись.

У будь-якому куточку Землі залишайтеся Людиною. Ставтеся до інших так, як хотіли б, щоб ставилися до вас. Елементарні правила ввічливості: якщо хочеш сфотографувати – спершу запитай, чи можна. Доброзичливість завжди робить справжні дива.

Можливо, саме тому герої наших програм настільки розкриваються у бесіді. Перебуваючи серед племені, ми ніколи не знімаємо одразу. Наш репортаж не робиться за дві години. Заселяємося, живемо з ними день-другий. Можемо там провести цілий тиждень. Ми не гидуємо – споживаємо їхню їжу, спимо у їхніх домівках. За цей час між нами зникають усі бар'єри.

Комаров повсякчас займається благодійністю

Бразилія – достатньо кримінальна країна. На одній доброзичливості далеко не заїдеш, чи не так?

Справді, тут можуть напасти, обікрасти, пограбувати… У перші 150-180 днів перебування у Бразилії ми ніяк не могли зрозуміти, чому навіть у туристичних районах нас попереджали: "Сховай телефон, сховай фотоапарат".

Але перед самісіньким вильотом в Україну зі мною трапилася пригода. Увечері я повертався до готелю у благополучному районі Іпанема – багаті доми, розкішні готелі. Йшов порожньою набережною, на плечах – рюкзак, у руках – два телефони. Вирішував у месенджерах робочі питання, тож втратив пильність.

Почулися кроки. Я підвів очі і побачив, як прямо на мене біжить масивний темношкірий чолов'яга, а збоку "підрізає" ще один. До готелю – рівно 100 метрів. Навколо – ні душі. У рюкзаку – гаманець, кредитні картки, ноутбук. Плюс – два телефони прямо в руках. Навіть якщо відкинути фінансову складову, втрата цього майна стала б для мене гігантською проблемою – там же відзняті матеріали, контакти і таке інше.

Що робити? Як на зло, взутий у звичайні в'єтнамки – ані бігти, ані відбиватися. У таких моментах на роздуми маєш не більше кількох секунд. Я переклав обидва телефони у ліву руку і відвів її за спину. А далі, замість того, щоб очікувати нападника, я сам перейшов в атаку. Він біг на мене, а я – на нього. При цьому, я дико кричав, матюкався і навіть замахнувся кулаком правої руки.

Габріеля полюбили усі телеглядачі програми "Світ навиворіт"

Тут найважливішою була емоція, яка стала для грабіжника повним сюрпризом. Він зупинився, а тоді розвернувся і почав втікати. За силою вони обидва мене переважали – це однозначно. Але на мою користь зіграв ефект несподіванки.

Дев'яносто відсотків усіх туристів приїжджають на карнавал у Ріо заляканими. "Якщо вас грабуватимуть – віддавайте усе". Мене ж врятувала моя підсвідомість, яка підказала не задкувати, а проявити впевненість.

Якщо на вас нападають із палкою, ножем чи пістолетом, найкращий вихід – віддати все і, звісно, навіть не опиратися. А от мораль мого випадку наступна: у будь-якій країні потрібно намагатися відчути себе її повноправним мешканцем і жити з цим відчуттям. Шпана завжди шукає тих, хто боїться. Від того, наскільки впевнено ти рухаєшся, дивишся вперед, відповідаєш навіть на провокативні запитання типу "закурити маєш?", залежить їхня поведінка. Побачивши перед собою впевнену людину, шпана найімовірніше розвернеться і піде геть.

Слухаєш вас і розумієш: історій вистачить на кілька добрячих томів пригодницького бестселера. Є таке у планах?

Рік тому ми вже анонсували книгу. Але все, що я роблю – роблю чесно. Винаймати "літературного раба" не хочу. Потихеньку пишу сам, колеги допомагають зверстати. Найближчими роками ця книга таки побачить світ – там зберу тільки найбільш "соковиті" історії. Ну, а написання грунтовних праць у стилі Хемінгуея відкладаю аж до пенсії (Усміхається).

От ми з вами розмовляємо вже хвилин 40, а я нічого, по суті, не розповів. Ще стільки всього! Тому книга вкрай потрібна, але не зараз – немає часу. Тільки-но завершили відрядження у Бразилію – зараз монтуємо і начитуємо випуски програми на осінь. Паралельно розробляємо нову країну, яку поки що не назву. Це все – справжня круговерть!

Наостанок, якщо дозволите, запитання достатньо інтимного характеру. Чи є у ваших намірах створення сім'ї?

Я вам відповім коротко: час покаже. Коли настане момент для суспільства дізнатися про моє особисте життя – воно дізнається. Якщо зараз я нічого не розповідаю, отже – ще не час.

Незаконно захоплені території

Вершини Сіаченського льодовика подекуди сягають навіть до 7,5 тисяч метрів над рівнем моря і на 70 кілометрів він тягнеться в Каракорумських Гімалаях. Це найдовший льодовик в цих горах і другий за довжиною в неполярних районах світу.

Коли німець звернувся до полковника гірсько-штурмової бригади Нарендри Кумара з проханням провести його по вершинах льодовика, то побачив те, що його здивувало та обурило. Для Індії захоплення Сіачену Пакистаном означало б практично втрату Кашміру.

Я побачив карту і зрозумів, що щось пішло не так. Тоді пішов до командування. Справа у тому, що лінію розмежування по якій припинили вогонь після першої індо-пакистанської війни на американських картах змістили на 45 градусів на Схід. Таким чином незаконно подарували пакистанцям 10 тисяч квадратних кілометрів,
– розповів Нарендра "Бик" Кумар.

З першої експедиції Кумар привіз додому залишки сміття. Пакети і папірці, які належали пакистанським військовим. Потім він взяв з собою сотню студентів-кадетів і підкорив з ними усі сім перевалів Сіачену. В нереально складних умовах він встановив там індійські триколори.

Нарендра Кумар

Потім індійці почали регулярні походи в Сіачен з туристами. Протести Ісламабада розчинялися в мовчанці Нью-Делі. Градус напруги зростав, але до війни на льодовику готувалися, як до чогось дуже ймовірного. Проте відкрито про це ніхто не говорив, поки фортуна першим не посміхнулася індусам.

Військові дії на льодовику

Специфіка бойових дій на льодовику не ворожила нічого доброго. Наднизькі температури і загроза обморожень, снігопади та крижані дощі, ураганні пориви вітру та характерна для висоти гірська хвороба. Внаслідок гіпоксії продуктивність людини падає на 40%. Не потрапити під лавину, не зірватися в урвище і долати снігові замети, несучи на собі спорядження вагою до 35 кілограмів.

Перші два батальйони гірських єгерів і скаутів почали сходження на Сіаченські вершини. Індійці випередили пакистанські ДРГ на два тижні. Це зіграло вирішальну роль. Ані спроби пакистанців штурмувати індійський укріп-район в лоб, ані артилерійські канонади, що викликали лавини, щоб поховати індусів під снігом – успіху не мали.

Військові серед льодовиків

Впертість пакистанців у війні за льодовик викликає повагу. Впродовж трьох років вони не могли переламати хід подій та успіху індусів. Не допомагало навіть зручніше положення з їх сторони, де льодовик мав більше прохідних шляхів.

Стратегічна перевага пакистанців дозволяла прострілювати периметр. Позиції були захищені важкодоступними підйомами і урвищами. Здавалося б неприступна позиція пала внаслідок шаленого задуму командира роти сикхів лейтенанта Бана Сінгха. Вони розгромили пакистанський дот піднявшись до нього по 90-градусній, прямовисній, заледенілій скелі.

Ми пішли туди вночі, проте у нас були обмежені запаси набоїв. На висоті сім тисяч метрів вітер був 120 км на годину, снігопад і ворог в укріпленні на горі. Вони облаштували там табір. Це було найгірше із чим ми стикалися. Коли закінчилися кулі в хід пішли ножі, топірці та льодоруби. Пакистанські воїни намагалися до останнього битися з нами,
– пояснив Наїб-субедар Джамму-Кашмірський полк легкої піхоти Бана Сінгх.

Бана Сінгх після цієї операції став національним героєм. Встановлення на основних перевалах Сіачену індійських триколорів не означало завершення війни. Обидві країни почали нарощувати в горах військову присутність, закриваючи очі на втрати. Більшість смертей були небойовими. Сніжні барси гинули від нестримних погодних умов або зривалися в урвища непривітного льодовика.

Бана Сінгх

За приблизними підрахунками всього за час конфлікту в цих горах загинуло не менше 3000 пакистанських і 900 індійських бійців. З початку 2000-х Індія, коли на льодовику запанувало чергове перемир'я, спробувала капіталізувати свою перевагу в Сіачені.

На сьогодні з індійської сторони служать на льодовику майже три тисячі військових альпіністів, а пакистанці тримають майже чотири тисячі піхоти, гірських єгерів і спецназу.

Становище після перемир'я

Попри офіційне перемир'я пакистанські спец-служби, як і раніше, крізь пальці дивляться на табори ісламістів-терористів. Шахіди атакують не лише військових і несуть смерть не тільки в Кашмірі.

У 2001 році відбулися теракти в столиці Індії Нью-Делі, а в 2008 році в Бомбеї. Для пакистанських силовиків це спосіб проявити свою необхідність, що Ісламабад ніколи не мовчить на демонстрацію сили з боку Нью-Делі. А ще пакистанці досі відчувають жаль за чотири програні конфлікти.

З 1998 року країни влаштували нуклеарну естафету. Індія провела п'ять випробувань атомної зброї, а Пакистан на одну більше. Завдяки міжнародному тиску країни перестали залякувати одна одну.

Ядерна зброя змінює все. Якщо Індія та Пакистан обміняється ядерними ударами, то наслідки відчує весь світ,
– додав оглядач міжнародної політики Іван Яковина.

Чергове загострення на початку 2019 року знову винесло Індію і Пакистан на перші шпальти новин. Шахіди підірвали конвой індійських силовиків й 44 людини загинули. Відповідальність на себе взяли ісламські сепаратисти, які боряться за приєднання Кашміру до Пакистану. У відповідь Нью-Делі вислала штурмовиків, які перетнули пакистанський кордон і розрядили бортовий арсенал по нібито табору бойовиків.

Це був повітряний удар не по Кашміру, а вже по Пакистану вперше з 1971 року,
– експерт з питань міжнародної політики УІМ Ілія Куса.

Для індійської сторони такий сценарій невеликого загострення добре вписується у передвиборчі перегони.

Пакистанському прем’єру Імран Хану вдалося стримати ескалацію конфлікту, попри бажання військових кинутися у нову авантюру. Те, що він передав збитих льотчиків додому, лише підняло рейтинг Пакистану і підтвердило теорію про бажання мусульман іти на мирову.

Разом з тим Індія має 1,3 млн солдат в сухопутних військах проти 600 тисяч пакистанців. Шість тисяч індійських танків проти трьох тисяч пакистанських. Але в умовах сучасних воєн, де ключову роль відіграє далекострільна артилерія і авіація, перевага індусів просідає. Наприклад, Індія має вдвічі більше літаків ніж Пакистан. Але половина з цих машин це застарілі радянські Міг-і, а в Пакистанців під рукою американські F-16.

Кількість військових та танків в Індії та Пакистані

Деескалація останнього конфлікту в 2019 році швидше була дивом ніж закономірністю. Сьогодні вся міжнародна спільнота затамувавши подих та чекає, щоб індо-пакистанський конфлікт поступово заховався. Або хоча б тримався у дипломатичній площині.

Поєдинок відбудеться у неділю, 26-го травня, як і фінал 1999-го, який відбувся в Барселоні на стадіоні "Камп Ноу".

Матч прийме домашній стадіон "червоних дияволів" "Олд Траффорд". 

"Баварія" вже встигла оголосити свій склад, в якому ряд легендарних футболістів. Зокрема, Ханс-Йорг Бутт, Штефан Еффенберг, Мартін Демікеліс, Данієль ван Буйтен, Лотар Маттеус, Зе Роберто, Джоване Елбер, Лука Тоні, Рой Макай та Івіца Оліч.

Як відомо, у фіналі Ліги чемпіонів 1998/1999 "Манчестер Юнайтед" переміг "Баварію", хоча протягом матчу поступався 1:0. Англійці забили два голи, коли до фінального свистка залишалися лічені хвилини.

У тому сезоні "Манчестер Юнайтед" оформив так званий требл, додавши до перемоги в Лізі чемпіонів Кубок Англії та Прем'єр-ліги.

З нагоди успішного сезону у 1999 році "Манчестер Юнайтед"на новій формі наніс так звані "пасхалки". На цій формі на рукаві написано "Treble winners BCN 26.05.1999".

Правоохоронці за допомогою службових авто відтворили форму сорочки, а самі люди повинні були, за ідеєю, зобразити вишивку на цій сорочці у формі українського герба.

Проте користувачам мережі така вишиванка нагадала радше чоловічий статевий орган, аніж традиційне українське вбрання. Тож у соцмережах взялися глузувати з такого флешмобу.

В ході акції правоохоронці під гімн України також увімкнули мигалки, що, за їхніми словами, символізує кольори орнаменту вишиванки.

Одеські правоохоронці вишикувались у формі вишиванки

Вишиванка від одеських правоохоронців

Флешмоб з нагоди Дня вишиванки в Одесі

Дивіться відео з флешмобу до Дня вишиванки в Одесі:

Метод комбінування висловів митець називає поперечним шрихуванням. Тобто для фону використовує один шар з цитатами, а для створення глибини певних деталей – кілька, накладаючи літери одна на одну та змінюючи розмір і шрифт. Більшість портретів виконані чорними чорнилами. Та у кількох роботах Венс поекспериментував і з кольорами – у "Портреті Джокера" і "Портреті Вінстона Черчилля", передає Big Picture. 

Філ Венс "Портрет Вінстона Черчилля" 

До речі, на створення Джокера художник витратив 100 годин.

Філ Венс "Портрет Джокера"

"Я уявив, як пишу портрет, всередину якого можна зазирнути і побачити його думки. Особливо я захопився з портретами Віллема де Кунінга, Пікассо та Мауріца Ешера. Це мої улюблені художники, і я хотів висловити їм повагу по-своєму – дати людям можливість побачити їх мудрість", – говорить Венс. 

Портрети Філа Венса, створені з літер: дивіться галерею

Всі фото – Phil Vance

"Ми врахували прохання про відстрочку застосування закону (про штрафи за нерозмитнення "євроблях") ще на 90 днів: цифри 180 замінити цифрами 270", – прокоментувала поправки до документу нардеп від фракції "Блок Петра Порошенко", глава податкового комітету Ніна Южаніна.

Тобто штрафи за нерозмитнені авто на єврономерах запрацюють не через 180 днів, а через 270. Ця дата припадає на 24 серпня 2019 року.

Мені здається, що це цей час розмитниться невелика кількість автомобілів. Але якщо їх буде навіть 10 чи 20 тисяч, це означає, що ми вкотре дослухалися до прохання людей, які про це попросили. У зв’язку з тим, що почався сезон весняно-літніх робіт, вони зможуть заробити кошти для розмитнення авто,
– сказала Южаніна.

Яке штрафи будуть за порушення терміну перебування авто на єврономерах у режимі транзиту:

• від 10 до 20 діб – 17 тисяч гривень штрафу;
• від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень штрафу;
• понад 30 діб (а також за втрату або розкомплектування авто) – 170 тисяч гривень або автомобіль конфіскують за рішенням суду.

Два дні поспіль, 15 та 16 травня,під парламентом мітингували власники авто на єврономарах. Вони вимагали подовжити пільговий період для розмитнення таких авто до початку 2020 року, скасувати акциз на авто, відтермінувати запровадження штрафів за нерозмитнену автівку та зупинити нарахування повторних штрафів за розмитнення у розмірі 8,5 тисяч гривень.

16 травня під парламентом навіть сталася сутичка між власниками авто на єврономерах та поліцією.

Що передбачає закон про авто на єврономерах: дивіться відео

Як повідомив художник-реставратор вищої категорії Андрій Почеква виданню Zaxid.net, науковців та фахівців з охорони історичної спадщини неодноразово звертались з проханням припинити ремонтні роботи.

Він пояснив, що будівельні роботи у церкві можна проводити лише за участі відповідних органів, адже храм є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Унікальний розпис початку XX століття

"Олег Кончевич (головний архітектор Сколівського району, – 24 канал) мені зателефонував. За його словами, залишилась лише частина розписів на куполі церкви, проте, усі автентичні розписи Модеста Сосенка та Юліана Бацманюка уже збили і виносять з церкви разом з іншим будівельним сміттям", – заявив Андрій Почеква.

Ремонтні роботи у церкві

Ремонтні роботи ведуться попри скарги науковців

Настоятель храму отець Андрій Петришин підтримує проведення ремонтних робіт. За його словами, з цінного у церкві лише іконостас.

"Я вже вам казав – з цінного там лише іконостас, який ми закриваємо, поки не буде грошей на реставрацію. Все інше не має цінності і ми хочемо зробити інші розписи – нові і гарні", – пояснив настоятель храму.

Працівники вже збили автентичні розписи

Через інцидент фахівці хочуть звернутись у відповідні органи, аби винних було притягнуто до відповідальності.

Чим унікальна церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Славську? У 1901 році архітектор Василь Нагірний за підтримки митрополита Андрея Шептицького створив проект церкви. Через вісім років її інтер'єр почав розписувати відомий художник Модест Сосенко. Частину розписів створив відомий художник першої половини XX століття Юліан Бацманюк.

Як повідомляє Sport Arena, 51-річний фахівець не є пріоритетним варіантом для "Динамо".

У першу чергу "Динамо" розраховує, що головним тренером з наступного сезону буде нинішній спортивний директор клубу Олексій Михайличенко. Але в разі його відмови, керівники "біло-синіх" звернуться до кандидатури Калітвінцева.

Останнім клубом Калітвінцева було московське "Динамо". Контракт з клубом фахівець розірвав у жовтні 2017 го. Калітвінцев очолював збірну України U-19 і "Волгу". Також фахівець був виконувачем обов'язків головного тренера збірної України.

Контракт нинішнього головного тренера "Динамо" Олександра Хацкевича закінчується у кінці цього сезону. Наразі не відомо, чи продовжить клуб угоду з білоруським фахівцем. За два роки в "Динамо" Хацкевич виграв тільки Суперкубок України (2018).

Підписуйтеся на наш Twitterта Telegram

Чи не найбільше зацікавлення викликала квартира, задекларована на дружину майбутнього президента Олену Зеленську. Вона розташована в елітному селищі Лівадія біля Ялти в тимчасово окупованому Росією Криму.

Що відомо про квартиру Зеленського у Криму?

Квартира площею 129,8 метрів квадратнихрозташована за тією ж адресою, що й відомий Лівадійський палац.

У декларації зазначено, що Олена Зеленська стала її власницею у квітні 2013-го за понад 1,3 мільйона гривень. За цією ж адресою на Зеленську зареєстроване паркомісце площею 16,1 метра квадратного, яке було придбане за 74 тисячі гривень.

Володимир Зеленський вніс у декларацію квартиру в окупованому Криму

За даними видання "Крим.Реалії", елітна нерухомість розташована в житловому комплексі "Імператор"по сусідству з Лівадійський палацом і навіть за однією адресою з ним.

ЖК "Імператор" в Лівадії був збудований у 2009-му році. Будинок виконаний у вигляді своєрідного палацу з колонами, панорамними вікнами і навіть декоративними левами при вході.

ЖК "Імператор" у Криму, в якому володіє квартирою сім'я Зеленських: фото

На сайтах місцевих агентств нерухомості, можна переконатись, що окрім розкішного зовнішнього вигляду, у будинку облаштована недешева інфраструктура. На цокольному поверсі розмістився паркінг, на даху – два басейни, звідки відкривається неймовірний вид на море і гори.

ЖК "Імператор" має власний підземний паркінг

Басейн на даху ЖК "Імператор" у Лівадії

Власники квартир у цьому ЖК можуть користуватись пляжем санаторію "Лівадія".

Територія навколо комплексу обладнана камерами відеонагляду, тут працює цілодобова охорона – сторонні не зможуть просто так потрапити на територію комплексу.

Квартира Зеленського в Криму: дивіться відео

На кадрах можна побачити, що на одному з вікон висить банер про оренду та продаж квартир у цій будівлі. Представник агентства нерухомості повідомив, що на продаж виставлені 5 квартир площею від 50 до 200 метрів квадратнихза ціною нерухомості преміум-класу.

Інтер'єр помешкань у ЖК "Імператор" можна роздивитись на сайтах з елітною нерухомістю.

За данимикримського агентства "Остров недвижимости", за понад 10 років з моменту побудови ЖК, деякі квартири у ньому так і не вдалось продати. Метр квадратний тут коштує від 4 тисяч доларів.

Якщо у 2013-му Олена Зеленська купила тут квартиру за 1 310 000 гривень (приблизно 160 тисяч доларівза тодішнім курсом), то зараз помешкання подібної площі продають уже за понад 500 тисяч доларів.

Квартира у ЖК "Імператор" коштує понад 500 тисяч доларів

Читайте більше, що відомо про Нерухомість Зеленського

Верховна Рада призначила інавгурацію Володимира Зеленськогона 20 травня. За відповідне рішення 16 травня проголосувало 315 народних депутатів.

У кінострічці "Джон Уік 3" (John Wick: Chapter 3 – Parabellum) автори фільму покажуть глядачам світ вбивць. На головного героя, якого зіграв талановитий Кіану Рівз, почнеться справжнє полювання. Джон Уік, порушивши кодекс таємної гільдії, став одним із цілей жорстоких убивць. Сприятиме полюванню й висока ціна, призначена за смерть головного героя. 

Зазначимо, що у кінострічці актор Кіану Рівз виступив не тільки в ролі актора, але й продюсера. Окрім цього, у захопливому бойовику глядачі зможуть побачити Холлі Беррі, Джейсона Манцукаса, Анжеліку Х'юстон та інших акторів.

Холлі Беррі у фільмі "Джон Уік 3" / Coming Soon

Ще в січні було оприлюднено трейлер до "Джон Уік 3". Українська прем'єра кінострічки запланована на 16 травня 2019 року, а то світова відбулась ще вчора, 15 травня. 

Бойовик "Джон Уік 3": дивитись відео трейлера

Зміна стосуватиметься не тільки сервісів пошукового гіганта, а й прошивки деяких смартфонів.

Як працюватиме новий алгоритм відображення реклами?У своєму офіційному блозікорпорація заявила, що найближчим часом має намір збільшити кількість своїх продуктів, в яких будуть відображатися рекламні оголошення. За словами представників Google, даний підхід допоможе користувачам дізнаватися про нові бренди або товари.

Зміниться і метод відображення: формат реклами під назвою Discovery має на увазі заміну окремих банерів галереєю зображень у верхній частині сторінки.

Поєднуючи пошуковий підхід з більш інтерактивним візуальним форматом, реклама у вигляді галереї спрощує передачу інформації про те, що пропонує ваш бренд,
– заявили в Google.

"Ми виявили, що в середньому групи оголошень, які включають одне або кілька рекламних оголошень в галереї, мають на 25% більше взаємодій (платних кліків або переглядів) у верхній частині сторінки результатів пошуку для мобільних пристроїв", – додали в компанії.

Як виглядатимуть рекламні оголошення

Кого зачеплять оновлення?Оголошення будуть демонструватися в пошуковій видачі Google, на домашніх екранах деяких Android-девайсів, в додатку Google, а також на головній сторінці Google для мобільних пристроїв.

Надалі список поповнять сервіси Google Images та YouTube, заявлено і поширення нового формату оголошень для користувачів iOS.

Коли запровадять зміни?Остаточний перехід рекламодавців на новий метод розповсюдження банерів планується протягом поточного року.

Більше новин, що стосуються подій зі світу технологій, ґаджетів, штучного інтелекту, а також космосу читайте у розділі Техно

На американських аукціонах українці часто купують автомобілі-потопельники, які списані страховими компаніями після затоплення. Однак купувати електромобіль після потопу наважуються небагато відчайдухів. Адже шансів, цей авто не зможе більше їздити ніколи, набагато більше, аніж у автомобіля з двигуном внутрішнього згорання.

Творці каналу "Електричка" спеціально придбали Nissan Leaf з познакою Water/Flood, щоб дослідити, чи можна відновити електромобіль після потопу. Однак їм, можна сказати, не поталанило: привезений сріблястий "Ліф" був майже сухий, та й електрообладнання не постраждало від води. Тобто, шоу не вийшло. Однак несподівано на СТО привезли червоний "Ліф", в якого були всі ознаки "глибокого плавання" – вода у всіх можливих щілинах, пліснява та грибок…

Дивіться відео розбирання двох потонулих Nissan Leaf:

Свою незвичну вишиванку представила українська тенісистка Еліна Світоліна.

16-літня тенісистка Марта Костюк теж привітала Україну з Днем вишиванки, виклавши фотографію в Instagram Stories.

Ще один представник тенісу – Сергій Стаховський – одягнув у вишиванки усю родину.

Родина у вишиванці на фото й у борця Жана Беленюка.

Похизувалася унікальною вишиванкою і шахістка Анна Музичук. При цьому вона взяла участь у показі "ВишиванкаDAY".

Чемпіон світу з біатлону Дмитро Підручний теж показав свою родину у вишиванках. 

Щодо футболістів та футбольних клубів, то найбільше "відзначився" донецький "Шахтар". Команда напередодні виграла Кубок України. А до Дня вишиванки опублікувала фото двох гравців. Це натуралізовані бразильці та гравці національної збірної України Жуніор Мораес та Марлос. 

Привітати Україну легіонером у вишиванці вирішив інший донецький клуб – "Олімпік". У вишиванку там одягли француза Максима Тейшейру.

Натомість львівські "Карпати" використали фотографію з півзахисником Дмитром Кльоцом у вишиванці. Хоча у клубу одна з форм є з вишиванкою. Колись з вишиванкою на формі грало і київське "Динамо". Але столичний клуб поки не привітав Україну з Днем вишиванки.

Інший київський клуб – "Арсенал" – відзначив День вишиванки теж по особливому. Клуб зібрав на стадіоні у Щасливому футболістів дитячої команди.

Привітання з Днем вишиванки опублікували і в чернігівській "Десні".

Грузія – ідеальна країна для мандрівників. Віза не потрібна, англійська мова не потрібна, клімат м'який, кухня і вино – найкращі. А ще море, пляжі, гори, стародавня культура, порівняно низькі ціни і непогана інфраструктура.

Мцхета

Мцхета

Стародавня столиця Грузії і, можливо, найсвятіше місце для грузинів. У крихітному містечку 20 км від центру сучасної столиці є відразу три об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дістатися до Мцхета зручно на маршрутці або таксі. Головні пам'ятки Мцхета – кафедральний собор Светіцховелі, монастир Святої Ніно і крихітний мальовничий монастир Джварі на високій скелі біля злиття Кури і Арагві. По дорозі назад в Тбілісі обов'язково зайдіть в ресторан "Салобіє", знаменитий своїми хінкалі і лобіо.

Мцхета

Боржомі і Бакуріані

Боржомі – знаменитий курорт, батьківщина найвідомішої мінеральної води, відрізняється чудовою природою, винятковим цілющим кліматом і чистим гірським повітрям. Прекрасне місце для тихого і спокійного відпочинку, в тому числі і лікувального. Можна погуляти по боржомську парку, на підвісній канатці піднятися на гору і випити теплу мінеральну воду, яка б'є прямо з-під землі.

Боржомі

Тбілісі

Тбілісі

Тбілісі – столиця Грузії, місто з населенням 1,2 млн людей. У травні-червні на Тбілісі досить одного дня (дуже спекотно і хочеться втекти), в іншу пору року можна і 2-3 дні погуляти містом. Пам'ятки Тбілісі, які не можна пропустити:

• фортеця Нарікала
• каньйон з водоспадом
• район Абанотубані
• канатна дорога
• район Сололакі
• парк Мтацмінда

Тбілісі

Кобулеті

У 20 кілометрах від Батумі є ще один унікальний курорт, Кобулеті. Його вважають одним з найкращих на всьому Кавказі завдяки цілющому мікроклімату, сосновому лісу і чистому повітрю. Тут пляж розтягнувся аж на цілих 12 кілометрів. Житла в Кобулеті вистачає. Тут є і готелі, які можна знайти на відомих сайтах бронювання, і приватний сектор, де вас зустріне господар. Ціни в Кобулеті на сильно відрізняються від батумських. До всього іншого в Кобулеті приїжджають і підлікуватися.

Кобулеті

Сарпі

Сарпі – невелике село на кордоні з Туреччиною. Нічим особливим воно не виділяється і дуже схоже на курорти Гоніо і Кваріаті. В інтернеті часто пишуть, що тут найкращий пляж в Грузії. Так, вода тут чиста і тепла, є дві скелі для стрибків у воду і красиві види на гори. Можна сходити подивитися водоспад Андрія Первозванного, який приблизно у 500 метрах від Сарпі. Але є тут і свої мінуси: прямо за пляжем дуже жвава траса, по якій величезні фури їздять до Туреччини.

Сарпі

Грузинська Швейцарія

Схоже, туристи настільки люблять Швейцарію, що бувають в усіх її видах: зимою їдуть у Фінську Швейцарію, восени в Чеську, а навесні можна відвідати і Грузинську! Насправді провінцію Рача іноді так і називають: Грузинська Швейцарія. Щоб потрапити сюди, необхідно подолати гірські хребти, якими з усіх боків оточене це чарівне місце.

Рача: "Грузинська Швейцарія"

Тушеті

Дорога в Тушеті входить у ТОП-10 найскладніших доріг у світі. І це не просто так, адже вона проходить по складних гірських місцях, однак не варто боятися: досвідчені водії добре знають, як безпечно доставити вас в цей гірський край, де навіть місцеві жителі на зиму не залишаються. Приголомшливі гірські ландшафти і найчистіше повітря будуть нагородою мандрівникам. Тут також можна спробувати прославлений грузинський козячий сир Гуда.

Дорога в Тушеті

Собор Алаверді

Собор Алаверді – святиня Кахетії і один з найзнаменитіших середньовічних храмів в Грузії. Його спорудили на початку XI століття і він є однією з найвищих споруд свого часу. "Життя" собору було важке: його неодноразово руйнували загарбники. Постійні реставрації дещо змінили первісний образ собору. Будова являє собою архітектурний ансамбль, оточений фортечною стіною. В ансамбль входять середньовічна трапезна, дзвіниця та огорожа, літній палац. Головна будівля собору прямокутного плану. Розписів у храмі майже немає, стіни сірого відтінку, але сам простір вражає.

Собор Алаверді

У цьому впевнений настоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Він вважає, що саме у таких ключових позиціях полягають головні розбіжності між ним та почесним патріархом церкви Філаретом. Про це священнослужитель розповів в інтерв’ю BBC.

"Ті рішення, які були ухвалені на Об'єднавчому соборі, ми повинні втілювати в життя. Ми маємо змінюватись, ми не можемо повертатись до старої системи керування церквою, ми хочемо бути відкритими, хочемо втілювати в життя певні реформи, необхідні для розвитку церкви", – наголосив Епіфаній.

Відразу ж після обрання його главою об’єднаної української церкви, Епіфаній багато говорив про реформування і відхід від радянських традицій. Проте, за його словами, усе це Філарет не сприймав як нормальне явище.

У нього тільки було бажання повернути стару систему управління. Було прагнення не змінюватись і все тримати лише у підкоренні волі однієї особи,
– розповів митрополит.

За словами Епіфанія, у нього зовсім інше бачення новоствореної української церкви і якщо повертатися назад – це буде порушення статуту Томосу.

"Ми повинні керуватися не страхом перед покаранням, а серед нас повинна панувати любов і взаємоповага. Таке моє бачення на розвиток церкви, і тому повертатись до старої системи ми не маємо права", – наголосив він.

Що відомо про конфлікт у ПЦУ?Колишній голова УПЦ КП і нинішній почесний патріарх ПЦУ Філарет звинуватив главу церкви митрополита Епіфаніяу відмові від домовленостей, досягнутих під час Об'єднавчого собору 15 грудня. За словами Філарета, сьогодні в Українській православній церкві відбувається "розділення, двовладдя, і це може призвести до сумних наслідків".

Так, за словами Філарета на Соборі начебто досягли домовленості про те, що керуватиме новоствореною церквою в Україні він, а за кордоном її представлятиме митрополит Епіфаній. Проте цього не сталося.

Водночас він зробив декілька гучних заяв про те, що Київський патріархат досі існує і, що його не потрібно відновлювати. У Мінкульті, до речі, цю інформацію спростували.

Почесний патріарх тепер допускає розкол православ'я і стверджує, що уповноважений скликати Собор.

Чи можна притягнути до відповідальності високопосадовців, які публічно коментують судове рішення, дізнавалась журналіст 24 каналу.

Колегія трьох бажає покарати

Колегія з трьох суддів, які ухвалили рішення про незаконність націоналізації "ПриватБанку", звернулась до Вищої ради правосуддя (ВРП) із заявами про втручання високопосадовців у їхню діяльність. Судді попросили ВРП вжити заходів для забезпечення їхнього захисту від свавільних і протиправних дій керівництва держави.

Служителі Феміди просять розпочати досудове розслідування щодо глави держави, міністра юстиції та голови НБУ, і внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За наслідками розслідування винних має буде притягнуто до відповідальності,
– зазначалось в оприлюдненому релізі суду.

Також колегія суддів звернулась до Генпрокуратури і Державного бюро розслідувань (ДБР) із проханням відкрити кримінальні провадження щодо цих високопосадовців через втручання у їхню роботу. Генпрокуратура, за зверненням суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, розпочала досудове розслідування за фактом можливого втручання в їхню діяльність вищими посадовими особами держави під час засідання РНБО, яке відбулось 18 квітня 2019 року.

Критикувати суддівські рішення не можна?

В коментарі 24 каналу в ДБР розповіли, що до них від трьох суддів Окружного адміністративного суду надійшло стільки ж заяв зі скаргами на втручання у суддівську діяльність з боку вищих посадових осіб держави.

За цими заявами слідчі центрального апарату ДБР 26 квітня зареєстрували 3 кримінальні провадження за ч.2 ст 376 Кримінального кодексу (втручання в діяльність судових органів),
– повідомив в.о начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Держбюро розслідувань Андрій Мальчик.

Санкції цієї статті передбачають покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись визначеною діяльністю на термін до 5 років або арештом до 6 місяців чи й навіть позбавленням волі до 3 років.

Натомість міністр юстиції Павло Петренко у коментарі 24 каналу назвав подані від суддів заяви – інформаційною маніпуляцією та порадив їм уважно читати закон.

Хочу наголосити – оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, жодним чином не є і не може бути розціненим як втручання в роботу суддів чи посягання на незалежність судової гілки влади. Оскільки ВРП і створювалась, зокрема, задля того, щоб давати оцінку законності рішень, які ухвалив суд нижчої інстанції й з яким не згодна будь-яка зі сторін судового процесу. Ця процедура чітко прописана і є нормою для всіх розвинених демократичних країн,
– сказав Павло Петренко.

Згідно з українським законодавством – право на апеляцію, касацію і оскарження рішення суду є конституційним правом кожної особи: як українського громадянина, так і держави Україна як сторони будь-якого судового процесу. Тим паче, коли йдеться про 155 млрд гривень грошей платників податків, бюджетних коштів, які були профінансовані в рамках цієї націоналізації.

Павло Петренко не вважає свої висловлювання тиском на суд

Павло Петренко додав, що Міністерство юстиції представляє уряд в усіх судових процесах по рішеннях, які стосуються питань діяльності уряду чи інтересів держави. Водночас, правоохоронні органи повинні займатись своєю роботою, а Міністерство юстиції своєю, згідно з чинним законодавством.

Аргументувати і вмотивувати

Аналізуючи наявну ситуацію, адвокат, експерт Реанімаційного пакету реформ Злата Симоненко зазначає – президент не є тим суб’єктом, який може коментувати судові рішення.

Коли приймається судове рішення, воно має бути аргументоване та вмотивоване. Пояснення – чому суддя ухвалив саме таке рішення, викладається в самій ухвалі. На президента та його адміністрацію не розповсюджується повноваження щодо тлумачення рішення чи визначення – законне воно чи ні,
– роз’яснює Злата Симоненко.

Як зазначає адвокат – судді призначаються президентом України, а їхній відбір здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією. Тому казати, що одне рішення підриває всю судову систему – неприпустимо.

Щодо питання – чи можуть висловлювання високопосадовців розцінюватися як тиск на суддів, варто звернутись до практики інших країн. Зокрема, європейська практика свідчить, що коментувати судові рішення недоречно та неетично з боку високопосадовців.Зазвичай, в європейських країнах забороняють навіть обговорювати в соціальних мережах той факт, наскільки обґрунтоване чи аргументоване рішення.

Щоправда, в тих країнах як звичайні люди, так і чиновники довіряють судовій гілці влади, чого не можна сказати про Україну. Деякі рішення вітчизняних судів, скажімо так, викликають здивування і нерозуміння навіть у досвідчених адвокатів.

Тлумачити дозволено

Коли юрист читає рішення, він може проаналізувати – наскільки воно відповідає законодавству, чи врахував суддя надані сторонами докази тощо. Якщо рішення не достатньо детально виписано і незрозуміло як саме його виконувати, тоді подається відповідна заява до суду, де ухвалювалось це рішення, і він повторно розтлумачує, як його потрібно виконувати,
– зазначає Злата Симоненко.

Що буде з "ПриватБанком" і чого чекати його клієнтам дивіться тут:

Таким чином, коментувати можна, але робити заяви, мовляв, це рішення є першим показником, що судді у нас корумповані, – ні. Раніше теж ухвалювали рішення, які викликали обурення, але їх залишав в силі Верховний суд.

Натомість, притягнути чиновника до відповідальності за такі висловлювання неможливо, бо ці дії не тлумачать як безпосередній тиск на суддів. 

Покарання за ці висловлювання не буде. У нас дуже часто, навіть якщо й опубліковано висловлювання у ЗМІ, зазначають, що це оціночні судження високопосадовця. Вони мають право на власну позицію. Такі висловлювання тлумачать саме так,
– переконує адвокат.

Тож напряму через свої висловлювання президент не може тиснути на суд. Та все одно його висловлювання впливають на суспільну думку.

Публікації артиста балету у мережі розбурхали громадськість. Навіть Паризька опера відмовилася співпрацювати з танцівником через його заяви. Але таки щось позитивне й відбулося з чоловіком у соціальних мережах. За словами Полуніна, він з дівчиною познайомився в Instagram, коли Олена написала йому у приватні повідомлення. 

Артист балету зізнався, що багато з його постів стали руйнівними для нього самого у результаті, але знайомство з новою коханою стало подарунком долі.

Ми познайомилися в Instagram. У мене був досить дивний період, коли я багато чого там писав, навіть руйнівного для себе. Я видалив усе, що публікував. Але перед тим як видалити, зайшов в директ, куди взагалі ніколи в житті не заглядав. Гортав, гортав і раптом зупинився на повідомленні Олени,
– сказав Полунін.

"Про Instagram я тоді погано думав: "Скільки ж всього я собі порушив через це!". І ось раптом такий подарунок. Неначе карму відпрацював", – додав Сергій.

Дивіться інтерв'ю із Сергієм Полуніним: відео

Чому розгорівся скандал за участю Полуніна?У свійдень народження 20 листопада Сергій Полунін подякував очільнику Кремля. Тоді він переадресував Путіну усі "добрі побажання", які отримав у свій бік та зізнався, що змалку бачив у російському президенті Володимиру Путіну "світло". Тому йому незрозуміло, чому до очільника країни-агресора ставляться погано.

Згодом танцівник до скандального тексту додав фото із зображенням обличчя російського лідера на грудях. Примітно, що при цьому Полунін демонструє і татуювання на руці – воно у нього у вигляді тризубу.

Хто такий Сергій Полунін?Сергій, який родом з міста Херсон, вже у 17 років пішов у великий балет. Тоді його прийняли в трупу лондонського Королівського балету, а через два роки обрали наймолодшим прем'єром в історії. У 22 Сергій "втік" з Королівського балету і відправився шукати щастя і самореалізації в Росії. Згодом про нього дізнались у всьому світі.

У вересні минулого року Сергій Полунін потрапив у список кращих чоловіків 2017 за версією британського журналу GQ. Після цього його часто почали запрошувати до участі в американських кінострічках і в модних фотосесіях. Наразі Сергій Полунін проживає за кордоном, а у Москві отримав російське громадянство.